Людині розумній на 100 тисяч років більше – науковці. ВІДЕО

Дослідники Інституту еволюційної антропології у Лейпцигу (Німеччина) знайшли рештки першої людини у Марокко й довели, що Homo sapiens з'явилися на 100 тисяч років раніше, ніж дотепер стверджували фахівці.

Археологічні розкопки на берегах Атлантичного океану дали науковцям знахідки кісток черепа та щелепи істот, які жили 315 тисяч років тому, повідомляє "Українська правда. Життя" з посиланням на міжнародний щотижневий науковий журнал Nature.

Ці артефакти дозволили науковцям визначити походження Homo sapiens більш ніж на 100 тисяч років раніше, ніж вважалося, а також стверджувати, що територією розселення першої людини була не тільки Північна Африка, а швидше за все, увесь континент.

Тривимірна реконструкція найдавнішого людського черепа

"Якщо вважати, що людський рід походить із "Едемського Саду", який територіально розташовувався поблизу Сахари, – розповідає автор нового дослідження, директор Інституту еволюційної антропології Лейпцига Жан-Жак Гублін. – Я б сказав, що цей "Едемський Сад" – вся Африка".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.