Знайшлася відбита голова київського Леніна. ФОТО

З понівеченого фрагмента пам’ятника роботи скульптора Сергія Меркурова виготовили новий мистецький об’єкт

Журналістка Ірина Ромалійська розмістила в соціальній мережі фотографію голови пам’ятника Володимиру Леніну, передає "Громадське радіо". Раніше голова вважалась втраченою.

На фото видно, що червоний полірований граніт значною мірою збитий з фрагмента пам’ятника молотками. Багатокілограмовий уламок установлено на основу на шести металевих ніжках. До основи також прикручені зубчасті металеві колеса і частини якогось механізму.

Голова пам’ятника Леніну в Києві в якості нового арт-об’єкту, 2017 рік. Фото: Facebook Ирина Ромалийская 

В результаті частина пам’ятника, що був зведений коли в мистецтві панувала епоха соціалістичного реалізму, перетворився на арт-об’єкт подібний за стилем до стим-панку.

За словами Ірини Ромалійської голова перебуває у офісі адвокатського об’єднання, партнером-засновником якого є депутат Київради від політичної парті "Батьківщина", ветеран бойових дій на Донбасі Юрій Дідовець.

Пам’ятник засновнику СРСР Воодимиру Леніну в Києві було установлено 5 грудня 1946 року. Автором монументу був скульптор Сергій Меркуров. 

Мітингувальники відколюють шматки від голови пам’ятника Леніну, 2013 рік. Фото: Wikipaedia

Пам’ятник було звалено з постаменту 8 грудня 2013 року під час подій Євромайдану. 

Постамент від монументу лишається на своєму місці. Київська влада час від часу використовує його для тимчасових мистецьких акцій.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.