Знайшлася відбита голова київського Леніна. ФОТО

З понівеченого фрагмента пам’ятника роботи скульптора Сергія Меркурова виготовили новий мистецький об’єкт

Журналістка Ірина Ромалійська розмістила в соціальній мережі фотографію голови пам’ятника Володимиру Леніну, передає "Громадське радіо". Раніше голова вважалась втраченою.

На фото видно, що червоний полірований граніт значною мірою збитий з фрагмента пам’ятника молотками. Багатокілограмовий уламок установлено на основу на шести металевих ніжках. До основи також прикручені зубчасті металеві колеса і частини якогось механізму.

Голова пам’ятника Леніну в Києві в якості нового арт-об’єкту, 2017 рік. Фото: Facebook Ирина Ромалийская 

В результаті частина пам’ятника, що був зведений коли в мистецтві панувала епоха соціалістичного реалізму, перетворився на арт-об’єкт подібний за стилем до стим-панку.

За словами Ірини Ромалійської голова перебуває у офісі адвокатського об’єднання, партнером-засновником якого є депутат Київради від політичної парті "Батьківщина", ветеран бойових дій на Донбасі Юрій Дідовець.

Пам’ятник засновнику СРСР Воодимиру Леніну в Києві було установлено 5 грудня 1946 року. Автором монументу був скульптор Сергій Меркуров. 

Мітингувальники відколюють шматки від голови пам’ятника Леніну, 2013 рік. Фото: Wikipaedia

Пам’ятник було звалено з постаменту 8 грудня 2013 року під час подій Євромайдану. 

Постамент від монументу лишається на своєму місці. Київська влада час від часу використовує його для тимчасових мистецьких акцій.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.