АНОНС: 8 травня в Києві відкриють виставку про внесок УПА в перемогу над нацизмом

До річниці завершення Другої світової війни в Європі киянам покажуть історію антинацистської боротьби українських повстанців. Виставку “УПА — відповідь нескореного народу” презентує Український інститут національної пам’яті.

8 травня Європа вшановує День пам’яті та примирення. У цей день важливо нагадати про місце України на аренах світової війни. Витоки антинацистської позиції ОУН, український рух опору, ідеологічне протиборство УПА і Третього Райху, українські націоналісти в нацистських концтаборах і тюрмах – про це розповідає фотодокументальна виставка "УПА — відповідь нескореного народу".

Організатори зазначають, що внесок українських повстанців в боротьбі об’єднаних націй проти агресора залишається маловідомим.

"Наші земляки змушені були воювати за чужі інтереси і навіть вбивати інших українців, одягнених в однострої різних імперій. Але близько 100 тисяч молодих хлопців та дівчат кинули виклик обом тоталітарним режимам — нацистському та комуністичному. Вони стали воїнами Української повстанської армії", — розповідає історик Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті та один із авторів виставки.

УПА стала єдиною армією в Другій світовій війні, створеною самими українцями, — стала відповіддю нескореного народу.

 

Фотодокументальна виставка "УПА — відповідь нескореного народу" — це розповідь про боротьбу повстанців проти нацистського та комуністичного тоталітарних режимів. 8 травня в Києві Інститут національної пам’яті представить першу частину виставки "Повстані проти нацизму". Друга частина "Повстанці проти комунізму" буде відкрита у жовтні, напередодні 75 річниці створення УПА.

"УПА — відповідь нескореного народу" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Як відомо, нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року. О 23:01 в Європі настала перша хвилина миру. Українці воювали у складі 6 армій антигітлерівської коаліції та у лавах визвольного руху.

Від 2014 року Україна спільно з Європою відзначає День пам’яті та примирення 8 травня. А 9 травня — день перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Символом пам’ятних заходів є червоний мак. Гасло "1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо".

8 травня, понеділок, 12.00.

Місце: площа перед Національним музеєм історії України (вулиця Володимирська, 2, Київ)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" та Галузевий державний архів Служби безпеки України.

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.