АНОНС: У Львові — лекція про бандерівців у концтаборі Аушвіц

Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" запрошує 8 травня на лекцію Олесі Ісаюк "Бандерівці в Аушвіці: вижити і не зламатися"

Аушвіц стійко асоціюється з нацистськими злочинами і стражданням мільйонів людей з усієї Європи. Але досі мало відомий факт, що серед в'язнів Аушвіца були і українці, а серед цих українців — і члени ОУН (б).

Вони потрапили у пекло Аушвіца улітку 1942 року. Більшість з них дожила до січня 1945 року, коли, відступаючи під ударами Червоної армії, нацисти спішно ліквідовували концтабір.

Пережили "марш смерті" до концтаборів у глибині Німеччини. Їхня свобода прийшла майже разом з закінченням війни — 6 травня 1945 року. 

 

Середня тривалість життя в'язня Аушвіцa складала 4 місяці. 

Бандерівцям з Аушвіца вдалося щось на грані можливого — прожити у концтаборі майже три роки і втратити тільки невелику частину товаришів. 

Що допомагало їм вижити? На які жертви треба було піти? Що пережити? Перед якими викликами постати?

Про все це — у відкритій лекції наукової співробітниці Центру досліджень визвольного руху та Національного музею "Тюрма на Лонцького", доктора гуманітарних наук Олесі Ісаюк.

8 травня — День пам’яті та примирення. Також це річниця завершення Другої світової війниу Європі. 

Лекція відбуваєтсья в рамках інформаційної кампанії "УПА — відповідь нескореного народу".

Понеділок, 8 травня, 16.00

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (м. Львів, вул. Бандери, 1).

Вхід вільний.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.