АНОНС: У Львові — лекція про бандерівців у концтаборі Аушвіц

Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" запрошує 8 травня на лекцію Олесі Ісаюк "Бандерівці в Аушвіці: вижити і не зламатися"

Аушвіц стійко асоціюється з нацистськими злочинами і стражданням мільйонів людей з усієї Європи. Але досі мало відомий факт, що серед в'язнів Аушвіца були і українці, а серед цих українців — і члени ОУН (б).

Вони потрапили у пекло Аушвіца улітку 1942 року. Більшість з них дожила до січня 1945 року, коли, відступаючи під ударами Червоної армії, нацисти спішно ліквідовували концтабір.

Пережили "марш смерті" до концтаборів у глибині Німеччини. Їхня свобода прийшла майже разом з закінченням війни — 6 травня 1945 року. 

 

Середня тривалість життя в'язня Аушвіцa складала 4 місяці. 

Бандерівцям з Аушвіца вдалося щось на грані можливого — прожити у концтаборі майже три роки і втратити тільки невелику частину товаришів. 

Що допомагало їм вижити? На які жертви треба було піти? Що пережити? Перед якими викликами постати?

Про все це — у відкритій лекції наукової співробітниці Центру досліджень визвольного руху та Національного музею "Тюрма на Лонцького", доктора гуманітарних наук Олесі Ісаюк.

8 травня — День пам’яті та примирення. Також це річниця завершення Другої світової війниу Європі. 

Лекція відбуваєтсья в рамках інформаційної кампанії "УПА — відповідь нескореного народу".

Понеділок, 8 травня, 16.00

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (м. Львів, вул. Бандери, 1).

Вхід вільний.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.