АНОНС: Відомий києвознавець презентує книгу про долі киян у роки нацистської окупації

У Музеї історії Києва відбудеться презентація книги відомого краєзнавця Дмитра Малакова "Долі киян (1941–1943)".

"Долі киян (1941–1943)" – нова книжка Дмитра Малакова розповідає про долі киян у роки нацистської окупації Києва, а також після визволення столиці України, рідного міста автора. Особливу увагу приділено подіям, що замовчувались або навіть перекручувались радянською владою, зокрема жахливій пожежі Хрещатика у 1941 році або загибелі простих киян під час бомбардування Київського залізничного вузла у 1943-му авіацією Червоної армії.

Чималий інтерес для наших сучасників становить розповідь про мистецьке життя Києва у 1941–1943 роках, про киян, яким довелося випити гірку чашу поневірянь на чужині – стати остарбайтерами. У своїх розвідках автор спирається як на архівні, так і на сімейні документи; наукові публікації та спогади учасників тодішніх подій. 

 

Дмитро Малаков – лауреат Премії імені Дмитра Яворницького, член Національної спілки краєзнавців України. За освітою інженер-будівельник, за покликанням – краєзнавець. 

Від 1970 року публікується в періодиці та наукових збірках, автор путівників по Україні і Києву, альбомів, присвячених минулому столиці та творчості старшого брата, відомого українського художника Георгія Малакова, монографій про історію забудови Києва та його архітекторів, численних спогадів.

11 травня, 18.30

Місце: Музей історії Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7).

Організатори: Музей історії Києва, департамент культури культури КМДА, видавництво "Фоліо".

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.