АНОНС: Відомий києвознавець презентує книгу про долі киян у роки нацистської окупації

У Музеї історії Києва відбудеться презентація книги відомого краєзнавця Дмитра Малакова "Долі киян (1941–1943)".

"Долі киян (1941–1943)" – нова книжка Дмитра Малакова розповідає про долі киян у роки нацистської окупації Києва, а також після визволення столиці України, рідного міста автора. Особливу увагу приділено подіям, що замовчувались або навіть перекручувались радянською владою, зокрема жахливій пожежі Хрещатика у 1941 році або загибелі простих киян під час бомбардування Київського залізничного вузла у 1943-му авіацією Червоної армії.

Чималий інтерес для наших сучасників становить розповідь про мистецьке життя Києва у 1941–1943 роках, про киян, яким довелося випити гірку чашу поневірянь на чужині – стати остарбайтерами. У своїх розвідках автор спирається як на архівні, так і на сімейні документи; наукові публікації та спогади учасників тодішніх подій. 

 

Дмитро Малаков – лауреат Премії імені Дмитра Яворницького, член Національної спілки краєзнавців України. За освітою інженер-будівельник, за покликанням – краєзнавець. 

Від 1970 року публікується в періодиці та наукових збірках, автор путівників по Україні і Києву, альбомів, присвячених минулому столиці та творчості старшого брата, відомого українського художника Георгія Малакова, монографій про історію забудови Києва та його архітекторів, численних спогадів.

11 травня, 18.30

Місце: Музей історії Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7).

Організатори: Музей історії Києва, департамент культури культури КМДА, видавництво "Фоліо".

Вхід вільний.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.