Спецпроект

У Варшаві вперше відзначатимуть "День пам'яті жертв геноциду ОУН-УПА"

У Варшаві 9 липня відбудеться відзначення "дня пам’яті жертв геноциду ОУН—УПА".

Як інформує ZAXID.net з посиланням "Gazeta Wyborcza", до почесного комітету з організації цього заходу увійшли єпископи, політики провладної партії "Закон і справедливість" та опозиційної "Громадянської платформи" та прокремлівська крайня правиця.

"Національний день пам’яті жертв геноциду ОУН-УПА, який вчинили українські націоналісти буде відзначатись у Польщі вперше. Минулого року Сейм одноголосно підтримав ухвалу, яка встановлює це свято 11 липня. У всій Польщі святкові заходи мають відбутись на два дні раніше. Це не будуть державні урочистості, їх організовують патріотичне товариство кресових організацій і ветеранів", — пише польське видання.

Головою почесного комітету з відзначення цього свята є відомий своїми антиукраїнськими поглядами отець Тадеуш Ісакович-Залеський. У комітет увійшли двоє віце-прем’єр-міністрів — юстиції Патрік Які та оборони Міхал Дворчик, та багато депутатів Сейму та сенаторів в основному із провладної партії "Закон і справедливість" та Кукіз’15, чимало політиків якої також мають антиукраїнські настрої.

Також у комітеті є троє єпископів, маршалек Опольського воєводства Анджей Була, маршалек Малопольського воєводства Яцек Крупа (обидва з опозиційної партії "Громадянська платформа").

Також до комітету увійшло чимало професорів, зокрема Богуслав Пазь із Вроцлавського університету. Це той самий професор, який два роки тому так прокоментував кадри фільму у якому проросійські сепаратисти катують українських солдатів: "Бандерівське стерво отримало по зубах аж мило стає! І як тут не любити росіян?".

У комітеті є також чимало так званих народовців — ще однієї антиукраїнської партії. Наприклад, президент Руху народовців Роберт Вінницький, колишній президент Національно-радикального табору Бартош Бакер, який у 2014 році був гостем самопроголошеного уряду в Донецьку. Через рік він дав інтерв'ю російському РЕН ТВ, де заявив, що "Новоросійське повстання — це поле битви із західним лібералізмом".

"Присутність у комітеті осіб, які представляють уряд і Сейм разом із людьми, які багато років беруть активну участь у антиукраїнській діяльності наштовхує на питання: чи маємо справу із початком перевороту у політиці щодо України?", — коментує ситуацію Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі.

Товариство кресових організацій та ветеранів добивається патронату президента Польщі Анджея Дуди над заходом.

Святкування почнеться 9 липня о 12:00 біля могили невідомого солдата у Варшаві, після цього відбудеться "кресовий марш", а завершаться урочистості "кресовим концертом" біля пам’ятника Варшавському повстанню.

Нагадаємо, 22 липня 2016 року Польський Сейм  прийняв резолюцію, у якій віддає данину пам’яті "жертвам геноциду, здійсненого українськими націоналістами" проти громадян міжвоєнної Польщі в 1943—1945 роках і  встановлює 11 липня "Днем пам’яті поляків — жертв геноциду, здійснених ОУН—УПА на східних Кресах Другої Речі Посполитої". 

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.