Спецпроект

Римо-католицький митрополит вважає війну в Україні покаранням за "гріх геноциду"

Львівський митрополит Римо-католицької церкви Мечислав Мокшицький заявив, що війна на Донбасі – це божий знак про те, що українцям потрібно покаятися за "геноцид на Волині".

Таку заяву він зробив в інтерв’ю польському католицькому тижневику Niedziela, передає ZAXID.net. І хоча воно було опубліковане ще 17 травня, на нього 28 травня звернув увагу львівський історик та перекладач Андрій Павлишин, який розмістив у себе на Facebook скандальну цитату Мокшицького.

У цьому інтерв’ю Львівський митрополит РКЦ, який є громадянином Польщі, вважає, що війна на Донбасі – це "знак від Бога", що "на українському народові все ще лежить гріх геноциду".

На запитання про те, що він може порадити українцям у досягненні миру на Сході України, він відповів:

"На українському народі далі лежить гріх геноциду, який досі йому важко визнати і від якого важко очиститись, хоч і було зроблено декілька таких спроб, зокрема під час відзначення 70-х роковин трагедії на Волині.

Прикладом цього була спільна ухвала конференції Єпископату Польщі, оприлюднена із Синодом УГКЦ і конференцією Єпископату України латинського обряду. На жаль, вона не була зачитана в Україні. Я переконаний, що допоки цей народ не визнає своєї вини, не стане в правді і не очиститься з цього гріха, він не зможе радіти благословенням.

Маю надію, що фатімський рік спричиниться до усвідомлення, що відсутність миру в Україні потребує того жесту, якого ми чекаємо в любові і з любов’ю. Потреба вибачення і прощення за цей великий гріх геноциду. У зв'язку з цим, ми молимося також за зміни в Росії – аби вона поважала інші народи".

Водночас прес-секретар Львівської архідієцезії РКЦ о. Андрій Легович заявив ZAXID.NET, що в інтерв'ю Мечислава Мокшицького не було заяви про те, що війна на Донбасі є карою за Волинь.

"Як перекладете докладно текст і сенс, який митрополит сказав в цьому інтерв'ю, то будете першим виданням, яке зможе написати, що насправді сказав митрополит. І спробуйте знайдіть там слова, що митрополит нібито сказав, що Донбас є карою за Волинь. Там немає таких слів", – заявив о. Андрій Легович.

Згодом секретаріат львівського митрополита Римо-католицької церкви Мечислава Мокшицького оприлюнив заяву, у якій наголошує, що слова митрополита були неправильно протрактовані і їх слід сприймати у релігійному контексті.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.