Російська нацгвардія повертає найменування частин військ НКВД

Федеральна служба військ Національної гвардії РФ повертає своїм частинам радянські нагороди часів Другої світової війни і почесні найменування Внутрішніх військ НКВД-МВД.

Рішення про це вже ухвалено, а ініціативу запропонували ветерани, повідомляють "Известия". Зараз у відомстві складають список батальйонів, загонів, полків, бригад і дивізій, яким буде повернуто радянські регалії.

"Повернення нашим підрозділам імені Дзержинського — це, передусім, прохання наших ветеранів, — повідомив "Известиям" командувач ФСВНГ генерал-полковник Сергій Меликов. — Багато з них служили і виконували бойові завдання саме як "дзержинці". Коли вони звертаються з відповідними клопотаннями до керівництва ФСВНГ, ми їхні прохання залишити без уваги не можемо".

Першим на черзі є Саратовський інститут Росгвардії, якому знову нададуть ім’я Фелікса Дзержинського. Його повна назва звучатиме як "Саратовський військовий червонопрапорний інститут ім. Дзержинського Ф. Е.".

Саратовське військове училище відкрилося в 1932 році як школа з підготовки командирів-прикодонників. Пізніше навчальний заклад став готувати офіцерів Внутрішніх військ, а в 1966 році йому присвоїли найменування "імені Дзержинського Ф. Е.". У 1982 році училище нагородили орденом Червоного парапора.

Загалом, військовим історикам ще доведеться провести копіткі дослідження, аби встановити, які саме частини і з’єднання Внутрішніх військ НКВД були попередниками формувань сучасної Росгвардії.

Прихильники цього рішення аргументують його потребу ще й тим, що війська НКВД (зокрема, 10-та дивізія і Окрема армія НКВД) добре проявили себе в бойових діях на фронтах німецько-радянської війни:  під час Сталінградської битви в 1942 році, битви на Курській дузі 1943 року тощо.

Нагдаємо, Федеральну службу військ Національної гвардії Російської Федерації (Росгвардія) було створено 5 квітня 2016 року на основі Внутрішніх військ МВС РФ. Попередником ВВ МВС РФ були Внутрішні війська (внутрішня охорона) НКВД-МГБ-МВД СРСР.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.