На Миколаївщині міськрада хоче вулицю імені більшовицьких повстанців замість Небесної Сотні

На ІХ сесії міської ради м. Баштанка Миколаївської області 25 травня депутати повернули старі назви чотирьом декомунізованим вулицям.

Про це зазначено на офіційному сайті Баштанської міської ради.

Вул. Небесної Сотні повернули стару назву вул. Баштанської республіки (території, контрольованої більшовицькими повстанськими загонами в тилу денікінських військ у вересні-листопаді 1919 року); вул. Підпільників ОУН знову стала вул. Васляєва (перший секретар Миколаївського обкому в 1971-1980 роках); вул. Д. Боровика (український громадський діяч на Далекому Сході) повернули назву ім. Ватутіна (командувач 1-го Українського фронту) та вул. М. Василенка відновили стару назву вул. Горького.

Ініціатива повторного перейменування належала депутатові Л. Заболотній, яка очолювала ініціативну групу, куди також входили депутати міськради: Г. Зюзько, М. Савчук, А. Рижаков. 

Ініціативна група спиралася на проведене нею анкетування мешканців даних вулиць щодо їх перейменування.

Утім, таке рішення суперечить Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Відновлення старих назв об'єктів топоніміки, які були перейменовані на виконання закону, нормативно-правовий акт не передбачає.

Як повідомий "Історичній правді" співробітник Українського інституту національної пам'яті Богдан Короленко, Інститут уже готує відповідне звернення до Баштанської міської ради.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.