Документи з кагебістської справи Стекляра почали з'являтися в Інтернеті. ФОТО

У Мережі з'явилася КГБістська анкета полковника КГБ Бориса Стекляра, який відомий своєю участю в чекістській операції зі знищення графіка УПА Ніла Хасевича.

Документ опублікував Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Борис Стекляр у формі підполковника КГБ. Фото з особової справи офіцера КГБ

Згідно із анкетою, Стекляр - українець родом з Новограда-Волинського Житомирської області. Народився 29 січня 1923 року.

За цивільною освітою - викладач російської мови та літератури. Цей фах він здобув у Рівненському педінституті в 1958 році. Член КПРС із січня 1945 року.

Дані документів з особової справи Б. Стекляра спростовують твердження деяких закордонних ЗМІ про те, що Генеральна прокуратура України переслідує Стекляра буцімто за те, що він - єврей.  

"В усіх документах із особистої справи Бориса Стекляра у графі національність зазначено - українець.

Він назвав себе українцем і у власноручно заповненій анкеті. 

Росія ж хоче, щоб перед ймовірним судом постав не кагебіст, а саме єврей.

Таким чином можна не лише поглиблювати непорозуміння між українцями і євреями, але підживлювати корисні їй антисемітські стереотипи. 

Шкода, що Росії в цьому, хай і не свідомо, але допомагають західні медіа", - зазначив В'ятрович. 

Тяганина з доступом до особової справи офіцера КГБ Бориса Стекляра тривала з 2015 року, коли В. В'ятрович звернувся до Архіву Укправління СБУ у Рівненській області на підставі закону "Про доступ до архівів комуністичних репресивних органів 1917-1991".

Однак Стекляр намагався всіляко перешкодити доступові до своєї особової справи, зокрема через звернення до суду.

25 серпня 2016 року були заплановані слухання за позовом Стекляра до Рівненського управління СБУ. Проте під тиском громадськості кагебіст відкликав свій позов.   

 

Екс-заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак у коментарі "ГалІнфо" пояснював наявні труднощі з доступом: 

"Коли Стекляр забрав заяву із суду, ми звернулися до нашого регіонального підрозділу – сектору архівного забезпечення УСБУ у Рівненькій області. Виявилось, що ця справа має гриф "Для службового користування".

Це було неабиякою новиною для нас. Як радянські документи можуть мати сучасний гриф? Який там пункт з переліку відомостей, що становлять службову інформацію, може бути застосований до цих документів?

Ми тримаємо ситуацію під контролем. Найближчим часом нам пообіцяли зняти гриф і нарешті надіслати справу до Києва для ознайомлення заявника".

Урешті-решт, 26 травня 2017 року Володимир В'ятрович отримав можливість ознайомитися і скопіювати особову справу офіцера КГБ Бориса Стекляра.

Як виявилося, деякі фрагменти документів зафарбовані чорнилом так, що їх годі прочитати. Йдеться про перелік дій, за які керівництво КГБ відзначало чекіста.

 

 

Як повідомлялося, у квітні 2017 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом загибелі повстанського художника Ніла Хасевича під час чекістсько-військової операції в 1952 році. Одним із керівників операції був капітан держбезпеки Борис Стекляр.

Дивіться також:

Ніл Хасевич. Людина, яка створила візуальний образ УПА

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.