АНОНС: У Львові польський професор розповість про польських в'язнів "Тюрми на Лонцького"

У Львові в п’ятницю відбудеться публічна лекція польського громадського діяча, проф. Кшиштофа Вільманна "В’язні тюрми на Лонцького: польське обличчя".

Кшиштоф Вільманн під час лекції спиратиметься на історичні факти, родинні історії та спогади учасників польського антинацистського руху.

"Лектор присвятить розповідь маловідомим сторінками історії тюрми на Лонцького періоду нацистської окупації: біографіям учасників польського антинацистського підпілля, "тихотемним" – вишколеним в Англії парашутистам, котрі були в’язнями слідчої тюрми поліції безпеки та зустріли тут свій спочинок. Серед них були і родичі проф. Кшиштофа Вільманна, зокрема майор Армії крайової, "тихотемний" Віктор Зарембінський – "Зруб" (19031943)",  розповів науковий співробітник Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Ігор Дерев’яний, на чиє запрошення дослідник приїде.

Музичними ілюстраціями оповіді стануть виступи львівської скрипальки Лідії Футорської і баяніста Сергія Хоровця

26 травня, 16.00 

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери, 1). 

Вхід вільний.

Довідка:

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" створено в колишній катівні КГБ та Гестапо. Він є одним із лише трьох у Східній Європі (два інших — це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі у Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито Центром досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України 28 червня 2009 року, а 14 жовтня того ж року він отримав статус національного.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.