Спецпроект

АНОНС: У Києві показуть фільм про канадську журналістку, що писала правду про Голодомор

21 травня відбудеться прем'єра україномовної версії фільму "Голод до правди".

Фільм побудовано навколо двох сюжетних ліній. Це історія Ріа Клайман, молодої канадської репортерки, яка проїхала Україною, коли там лише розпалювався рукотворний сталінський голод.

Інший сюжет – у центральній Україні дві маленькі дівчинки ростуть без їхнього тата – Сергія Глондаря.

Він – спецпризначенець ЗСУ, захоплений у битві під Дебальцевим, наступного дня після того, як за мирною угодою Мінськ-2 зброя керованих Російською Федерацією бойовиків мусила замовкнути. Глондар ніколи не бачив свою молодшу дочку.

У повнометражному документальному фільмі правдива розповідь Клайман про її подорож у 30-х роках минулого століття переплітається з сьогоднішнім конфліктом на сході України.

 

Через поєднання рідкісних архівних фотографій, історичної перспективи і реальної життєвої драми сьогодення фільм демонструє силу правдивого слова у протистоянні дезінформації.

Фільм презентуватимуть режисер Андрій Ткач, юрист Богдан Онищук, продюсер Володимир Тихий і громадська активістка Марія Томак. Модеруватиме презентацію – історик Людмила Гриневич.

"Голод до правди" – спільне виробництво Фонду "Канада – Україна", Messy Moment Media та #BABYLON’13. У фільмі звучать музичні твори Джамали, Онуки, Дахи Брахи та Dakh Daughters.

21 травня, неділя, 19.00

Місце: Український дім (м. Київ, вул. Хрещатик, 2).

Організатор: Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору.

Вхід вільний.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.