"Історичні" події VII Книжкового Арсеналу. День Четвертий. РОЗКЛАД

Подаємо основні події четвертого дня найбільшого київського книжкового форуму, які пов’язані із історією та її переосмисленням і популяризацією. Зверніть увагу, що деякі події відбуваються одночасно на різних майданчиках.

10.00 ‒ 10.45

Лекція-воркшоп "Креативність у музейній практиці: Інструментарій".

Учасники: Лінда Норріс (США), Рейні Тісдейл (США).

За підтримки Посольства США в Україні.

Місце: Сцена "Кафе Європа". 

10.00 ‒ 10.45  

Майстер-клас Яцека Комуди: "Як з історичних фактів зробити художній твір".

Учасник: Яцек Комуда (Польща).

Організатор: Польський Інститут в Києві

Місце: Зал "Малі".

10.00 ‒ 10.45

"Чому теперішня Східна Європа така, яка є? Які історичні, геополітичні та географічні обставини зумовлюють рішення її політиків?"

Учасники: Ондржей Кундра (Чехія), Ілля Бей.

Організатор: Чеський центр в Києві, Посольство Чеської Республіки в Україні.

Місце: Сцена "Гербарій". 



12.00 ‒ 13.30

Дискусія "Буремні регіони (Донбас, Крим) та Україна на цивілізаційному роздоріжжі: віхи історії, погляд у майбутнє".

Учасники: Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова, Олег Бажан, Олексій Скорик, Мустафа Джемілєв, Гульнара Бекірова, Володимир Казарін, Андрій Іванець.

Організатор: Кліо.

Місце: Зал "Фарби".

 

13.00 ‒ 13.45

Презентація книги "Iван Кавалерідзе. Мемуари. Драматургія. Публіцистика".

Учасники: Іван Козленко, Ольга Папаш, Станіслав Мензелевський, Дмитро Горбачов.

Організатор: Національний Центр Олександра Довженка.

Місце: Зал "Папір". 

16.00 ‒ 17.00

Показ фільму Івана Кавалерідзе "Перекоп".

Організатор: Національний Центр Олександра Довженка.

Місце: Кінозал № 2.

16.00 ‒16.45  

"Вигнання та опір" – обговорення українського видання історика та журналістки Гульнари Бекірової "Півстоліття опору: кримські татари у 1941–1991 роках. Нарис політичної історії".

Учасники: Гульнара Бекірова, Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров, Микола Рябчук.

Організатор: Критика

Місце: Зал "Дукат".

17.00 ‒ 18.30

Презентація книги Севгіль Мусаєвої та Аліма Алієва "Мустафа Джемілєв. Незламний".

Учасники: Севгіль Мусаєва, Алім Алієв, Мустафа Джемілєв та Юлія Орлова.

Модератор: Ірина Славінська.

Організатор: Віват. Спеціальна програма Ірини Славінської "Я – Інший в дзеркалі".

Місце: Зал "Фарби". 

18.00 ‒ 18.45  

Презентація книги "Війна двох правд" Вахтанга Кіпіані.

Учасники: Вахтанг Кіпіані, Олександр Зінченко.

Організатор: Віват

Місце: Кінозал № 1.

18.00 ‒ 18.45

Презентація поетичної серії "УПА": вибрані вірші Дмитра Павличка "Два кольори". Найкраща лірика поета.

Учасники: Дмитро Павличко, Марія Бурмака та Василь Жданкін.

Модератор: Іван Малкович.

Організатор: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА.

Місце: Поетична сцена. 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.