АНОНС: На Книжковому арсеналі вручать премію ім. Василя Стуса

20 травня буде визначено лауреата Премії ім. Василя Стуса. Кандидатами на нагородження цьогоріч є режисер Ірина Волицька та письменник Сергій Жадан.

Український центр Міжнародного ПЕН-Клубу продовжує традицію вручення Премії імені Василя Стуса, що була заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ) на чолі з Євгеном Сверстюком (1928–2014). Лауреатами Премії минулих років є: Ольга Богомолець, Марія Бурмака, Опанас Заливаха, Михайлина Коцюбинська, Василь Овсієнко, Іван Світличний, Надія Світлична, Галина Севрук, Людмила Семикіна та інші.

З 2016 року Український центр Міжнародного ПЕН-Клубу створив журі, розробив положення про премію та відзнаку. Премія імені Василя Стуса присуджується щороку авторам (літераторам, митцям, режисерам), незалежно від місця проживання, прижиттєво, за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.

Висувають кандидатів, а затим визначають лауреата Премії, члени журі у складі:

Мирослав Маринович – голова журі, правозахисник, віце-ректор УКУ у Львові;
Боґуміла Бердиховська – публіцистка, керівник департаменту стипендій Національного центру культури у Варшаві;
Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету;
о. Борис Ґудзяк – єпископ УГКЦ, президент УКУ;
Оксен Лісовий – директор Малої академії наук України;
Андрій Курков – український письменник;
Юрко Прохасько – есеїст, перекладач;
Олександр Саврук – директор Києво-Могилянської Бізнес Школи;
Елеонора Соловей – літератературознавиця;
Дмитро Стус – директор Національного музею Тараса Шевченка;
Леонід Фінберг – головний редактор видавництва "Дух і Літера";
Секретар Премії імені Василя Стуса – Анастасія Негруцька.

У 2016 році лауреатом Премії стала Олександра Ковальпрезидент ГО "Форум видавців", організатор Національного книжкового "Форуму видавців у Львові"

 
Цього року фіналістами Премії ім. Василя Стуса є:
  • Ірина Волицька,  театральний критик, мистецтвознавець, режисер "Театру у кошику"
"Театр у кошику" належить до неординарних театральних колективів в Україні, зосереджуючись на пошуку сучасного сценічного вираження українських класичних текстів, пропагуючи в Україні та за її межами твори велетнів нашої літератури: Тараса Шевченка ("Сон"), Івана Франка ("Украдене щастя"), Лесі Українки ("На полі крові", "Одержима"), Василя Стефаника ("Білі мотилі, плетені ланцюги"). Ірина Волицька є творцем концепції цього модерного театру, автором більшості творчих знахідок і прийомів,  Мирослав Маринович, голова журі, публіцист, член-засновник Української Гельсінкської групи
  • Сергій Жадан, поет, прозаїк, громадський діяч
"Сергій Жадан у своїх творах постійно звертається до осмислення подвійного – мовного та офіціозного – тиску на молодь, що максимально утруднює та сповільнює процеси реалізації людей, змушених жити в ситуації тотальних розривів: імперська свідомість, що домінує в постімперському світі українського сходу; надрив і невпевненість носіїв української мови в російськомовному індустріальному просторі в постіндустріальний період; пошуки сенсу буття молодої людини в безмотиваційних середовищах тощо", – Дмитро Стус, директор Національного музею Тараса Шевченка.

Ім'я лауреата буде проголошено під час церемонії нагородження.

Субота, 20 травня, 20.00–21.00
Місце: Мистецький арсенал (м. Київ, вул. Лаврська, 10-12 зал "Папір").
Вхід на територію Арсеналу за вхідним квитком (60 грн). Вхід на саму подію вільний.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.