У Чернігові розвертають Хмельницького обличчям до церкви, спиною до Москви

У Чернігові пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому почали розвертати в протилежний бік — обличчям до П'ятницької церкви й центральної площі міста і, як виявилося, спиною — до Москви.

Про це повідомляє УНІАН. За інформацією з прес-служби Чернігівської міської ради, поворот скульптури гетьмана на 180 градусів обійдеться міському бюджету у 700 тис. грн.

Цього тижня навколо пам'ятника вже зведено риштування. У сквері зараз триває реконструкція, що розпочалася торік.

Дискусія щодо необхідності повернути Хмельницького обличчям до П'ятницької церкви, обласного драматичного театру і Красної площі велася досить довго.

Фото: Прес-служба Чернігівської міської ради

Тепер у ході реконструкції скверу пам’ятник роботи відомого скульптора Івана Кавалерідзе розвернуть, встановивши обличчям до центральної площі міста і П'ятницької церкви.

"Як відомо, саме такою була ідея автора цього пам'ятника - відомого чернігівського архітектора Андрія Карнабеда. Але під час будівництва об'єкту тодішнє керівництво змусило будівельників розвернути скульптуру в протилежний бік, обличчям до тодішнього обкому компартії", —  зазначили у прес-службі міськради.

Пам'ятник Богдану Хмельницькому у Чернігові, встановлений у 50-х роках ХХ століття, мав нагадувати про 300-літній ювілей "возз'єднання" України з Росією, що широко відзначався 1954 року. Ініціатором встановлення монументу був перший секретар чернігівського обкому КП(б)У Василь Марков.

Пам'ятник має вигляд бетонної статуї заввишки 2,5 м на циліндричному цегляному постаменті заввишки 3,2 м, що спирається на чотирикутний цоколь, облицьований каменем і плиткою. Основою служить земляний пагорб. Розташований він у центрі скверу імені Б. Хмельницького (вул. Гетьмана Полуботка). Автори — скульптори І. П. Кавалерідзе, Г. Л. Петрашевич, архітектор —  А. А. Карнабіда.

Фото: Прес-служба Чернігівської міської ради

Рішення про напрямок орієнтування пам'ятника, за спогадами Карнабіди, приймав тодішній перший секретар міськкому КП(б)У Федір Коротков, який розпорядився, аби гетьман дивився у напрямку запроектованої будівлі міськкому партії.

За однією з версій, про напрямок орієнтації пам'ятника запитували навіть у видатного архітектора-реставратора Петра Барановського, який саме займався відновленням П'ятницької церкви. Барановський ніби-то порекомендував встановити скульптуру на підшипники, аби можна було розвертати "за необхідності".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.