Рештки будьонівських коней демонтують. ФОТО

16 травня розпочався демонтаж радянського монументу бійцям першої кінної армії Семена Будьоного, що розташований на пагорбі над автодорогою "Львів – Київ" у Буському районі Львівщини.

Про це повідомляє ZAXID.NET із посиланням на інформацію голови Кутівської сільської ради Ігоря Карпія.

Раніше, у квітні 2017 року, комісія з надзвичайних ситуацій Буської райдержадміністрації визнала цей пам’ятник аварійним і рекомендувала його демонтувати.

"Це залишки монумента, а не монумент. Є висновок експерта, що цей об’єкт може створити аварійну ситуацію. Лишилася лише арматура, вона іржава. Ми хочемо провести демонтаж, щоб у підлітків не було спокуси на нього залазити", - зазначив Ігор Карпій.

Він додав, що пам’ятник необхідно демонтувати на вимогу закону "Про декомунізацію".

 Пам'ятник бійцям Першої кінної армії. Скульптор Валентин Борисенко, архітектор Анатолій Консулов, 1978 рік
Протягом кількох років місцеві мешканці розтягували металеву обшивку пам'ятника на металобрухт

Роботи з демонтажу замовили у компанії "ЮеМСі Холдинг", яка має виконати їх упродовж двох місяців за понад 18 тис. грн.

Цей пам’ятник був споруджений у 1975 році неподалік селища Олесько до 55-річчя від створення кінної армії Семена Будьоного. Скульптурна композиція монумента містила двох воїнів-будьонівців на конях, які зображені в русі.

Ще у 2015 році місцеві мешканці здерли частину металевої обшивки монументу.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.