Спецпроект

АНОНС: Музей Грушевського в Києві відкриє інсталяцію "Під наглядом"

18 травня в рамках проекту "Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване" Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві відкриє проект-інсталяцію "Під наглядом".

Одною зі сторінок історії СРСР був постійний нагляд органів ГПУ-НКВД-КГБ за тисячами його громадян, який відбувався на тлі боротьби за "нову радянську людину".

Але чи можливо осягнути, наскільки це охоплювало всі сфери життя? Сексоти були в кожній установі. Ними могли виявитися також друзі, учні, сусіди. Вони слухали й записували кожне слово, ховаючи своє справжнє обличчя.

 

Чи комфортно почував себе Михайло Грушевський, перебуваючи під наглядом 3912 днів свого життя  з моменту повернення з еміграції до останнього дня.

Він знав: за кожним його кроком ретельно стежать. Заведена на нього справа-формуляр не була закрита навіть у день поховання. Захована в архівних мурах, замовчувана, лише нещодавно вона стала доступна дослідникам.

Справа-формуляр на Михайла Грушевського складається з понад 3000 аркушів, містить тисячі агентурних записок, перлюстрованої особистої кореспонденції та доносів.

Як виглядав видатний український історик в очах секретних агентів ГПУ? Щоб дізнатись про це, ознайомтесь з нашим проектом-інсталяцією "Під наглядом", який триватиме до кінця травня 2017 р.

Четвер, 18 травня, 18.00.

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (м. Київ, вул. Паньківська, 9).

Вхід вільний.

Інсталяцію можна переглянути до кінця травня з 10:00 до 17:00 щотижня з вівторка по неділю. 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.