Спецпроект

АНОНС: Музей Грушевського в Києві відкриє інсталяцію "Під наглядом"

18 травня в рамках проекту "Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване" Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві відкриє проект-інсталяцію "Під наглядом".

Одною зі сторінок історії СРСР був постійний нагляд органів ГПУ-НКВД-КГБ за тисячами його громадян, який відбувався на тлі боротьби за "нову радянську людину".

Але чи можливо осягнути, наскільки це охоплювало всі сфери життя? Сексоти були в кожній установі. Ними могли виявитися також друзі, учні, сусіди. Вони слухали й записували кожне слово, ховаючи своє справжнє обличчя.

 

Чи комфортно почував себе Михайло Грушевський, перебуваючи під наглядом 3912 днів свого життя  з моменту повернення з еміграції до останнього дня.

Він знав: за кожним його кроком ретельно стежать. Заведена на нього справа-формуляр не була закрита навіть у день поховання. Захована в архівних мурах, замовчувана, лише нещодавно вона стала доступна дослідникам.

Справа-формуляр на Михайла Грушевського складається з понад 3000 аркушів, містить тисячі агентурних записок, перлюстрованої особистої кореспонденції та доносів.

Як виглядав видатний український історик в очах секретних агентів ГПУ? Щоб дізнатись про це, ознайомтесь з нашим проектом-інсталяцією "Під наглядом", який триватиме до кінця травня 2017 р.

Четвер, 18 травня, 18.00.

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (м. Київ, вул. Паньківська, 9).

Вхід вільний.

Інсталяцію можна переглянути до кінця травня з 10:00 до 17:00 щотижня з вівторка по неділю. 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.