АНОНС: Юрій Шаповал презентує книжку про Олександра Шумського і нову історичну серію

Презентація книжки Юрія Шаповала "Олександр Шумський. Життя, доля, невідомі документи" та видавничої серії "Україна. Європа: 1921-1939" відбудеться під час VII Міжнародного Фестивалю "Книжковий Арсенал".

Книжка започатковує нову видавничу серію "Україна. Європа: 1921-1939".

У презентації візьме участь автор книжки, відомий історик Юрій Шаповал, а також члени редакційної колегії видавничої серії "Україна. Європа: 1921-1939" – Оля Гнатюк, Ігор Гирич і Віктор Рибчук.

Організатори: журнал "Україна модерна" і Видавництво "Українські пропілеї".

 

Олександр Шумський (1890-1946) був найяскравішим представником українського націонал-комунізму 1920-х років минулого століття.

У книжці надруковано 214 документі зі слідчих справ проти Олекасандра Шумського, а також 22 документи взяті із слідчої справи Євдокії Гончаренко, його другої дружини, яка була знищена сталінським режимом. Більшість документів раніше не була опублікована.

Публікацію джерел супроводжує ґрунтовна біографічна розвідка професора Юрія Шаповала.

"Це — перша (на сьогодні) книжка, – написав автор – присвячена Олександру Шумському, колишньому соціалісту-революціонеру, згодом боротьбісту і націонал-комуністу, а потім діячеві, який став жертвою комуністичного свавілля і водночас на диво твердо і послідовно протистояв йому. Життєва драма Шумського — це майже in extenso спроба відповісти на одне запитання: чи міг бути комунізм українським?"

Книгою Ю. Шаповала журнал "Україна модерна" започатковує нову видавничу серію "Україна. Європа: 1921–1939".

Проект є громадською ініціативою дослідників та добродійників. Його метою є наукове видання невідомих та маловідомих документів, що зберігаються в Україні і за кордоном.

До Редакційної ради серії входять: Роман Висоцький, Марк фон Гаґен, Ігор Галагіда, Оля Гнатюк, Ярослав Грицак (голова), Андреа Ґраціозі, Олександр Зайцев, Сергій Плохій, Віктор Рибчук, Франк Сисин та Юрій Шаповал.

Науковий редактор Ігор Гирич.

Серія виходить за фінансової підтримки Віктора Рибчука.

"Цей проект виник – написав у "Передмові" до серії Ярослав Грицак, голова Редакційної ради – з кількох міркувань.

Передовсім йшлося про оприлюднення документів, які дозволяють по-новому подивитися на місце України в Європі.

По-друге, ініціатори проекту вважають необхідним протиставитися тим маніпуляціям і відвертим фальсифікаціям, яким піддається найновіша історія України в добу гібридної війни та "пост-правди". Публікація документальних збірок має на меті запропонувати здорову альтернативу у вигляді "повернення до джерел".

Іншою і не менш важливою причиною є потреба усвідомлення ролі геополітичного контексту у становленні сучасної України.

В українській історичній науці вже вказувалося, що українська модерна нація народилася у вогні першої світової війни та революції, яка послідувала за нею. Найновіші дослідження посилюють цей висновок: Україна не просто постала з воєнного і революційного насильства – українське питання стояло в центрі двох світових воєн та проектів світової комуністичної революції чи Тисячолітнього Третього Райху.

Через багаті природні і людські ресурси України та її ключове геополітичне становище, той, хто вправніше розігрував українську карту, мав кращі шанси встановити свою геґемонію на європейському континенті, а  з огляду на роль Європи в тогочасній геополітиці – й в усьому світі".

Час: 17 травня 2017 року о 17:00

Місце: Мистецький Арсенал, Лаврська 10-12, зал "Папір"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.