АНОНС: У Києві презентуються 150 заборонених біографій петлюрівців

У середу, 10 травня, киян запрошують поспілкуватися про місцевий вимір визвольної боротьби 1917-1921 рр.

Дослідник української військової історії Павло Подобєд презентує власне дослідження "З-під Конотопа до Аризони: невигадані історії вояків Армії УНР".
Хоча книга й присвячена збройній боротьбі за незалежність України у 1917-1921 рр., та все ж вона не є стислим переказом підручника з історії. Автор пропонує місцевий вимір подій, які визначили долю країни.
 
У дослідженні йдеться про Конотопський повіт Чернігівської губернії, що став ареною кривавих боїв трьох армій. Тут же наводяться спогади конотопських вояків, які билися під синьо-жовтим прапором проти білого і червоного ворога.
Окремої уваги заслуговує біографічний довідник, що охоплює понад півтори сотні життєписів вояків Армії УНР та Армії Української Держави, які походили з Конотопського повіту і пов’язали своє життя зі службою в українському війську.
Досі малознані або й зовсім невідомі історії конотопських вояків були написані за матеріалами архівних документів, зокрема і тих, що донедавна не були доступні дослідникам.
10 травня, 18.30  
Місце: книгарня "Є" (Київ, вул. Лисенка, 3).
Організатор: Благодійний фонд "Героїка"
Вхід вільний. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.