In Memoriam. Помер радянський танковий ас родом з України

В Ізраїлі на 92-му році життя помер письменник і лікар Йон Деген, який у часи Другої світової війни знищив 16 танків Вермахту.

Про це повідомив голова департаменту громадських зв'язків Федерації єврейських громад Росії Борух Горін на своїй сторінці в Facebook, передає "Дзеркало тижня".

Деген народився 4 червня 1925 року в місті Могилеві-Подільському Вінницької області. Під час Другої світової війни гвардії лейтенант Деген був командиром танка, на рахунку його екіпажу 16 підбитих німецьких танків.

Йон Деген, 1946 рік. Фото: lechaim.ru

Після війни закінчив Чернівецький медичний інститут, працював ортопедом‑травматологом. У 1977 році Деген репатріювався в Ізраїль.

У 1973 році захистив першу в світі докторську дисертацію з магнітотерапії. Автор 90 наукових статей. Його твори видавалися в Ізраїлі, Росії, Україні, Австралії, США.

Деген — автор вірша "Мій товариш, в смертельній агонії...", який він написав в грудні 1944 року. Вірш довгий час був відомий як твір невідомого фронтовика. Авторство Дегена відкрилося лише в кінці 1980-х років.

Він також написав книги "З дому рабства", "Вірші з планшета", "Іммануїл Великовський", "Портрети вчителів", "Війна ніколи не закінчується".

Фото: zn.ua

Із циклу "Стихи из лейтенантского планшета":

Мой товарищ, в смертельной агонии

Не зови понапрасну друзей.

Дай-ка лучше согрею ладони я

Над дымящейся кровью твоей.

Ты не плачь, не стони, ты не маленький,

Ты не ранен, ты просто убит.

Дай на память сниму с тебя валенки.

Нам еще наступать предстоит.

Грудень 1944 р.

9 мая 2005 года

Солнце пьет с орденов боевых

Безрассудной отваги выжимки.

Чудо! Мы еще среди живых,

Старики, что нечаянно выжили!

Как тогда, в День Победы, поллитре рад,

Но на сердце моем окалина:

Делал все для кончины Гитлера,

А помог возвеличить Сталина.

Спогади Йона Дегена про війну читайте тут.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.