Завершилася перша студентська олімпіада з військової історії. ФОТО

6 квітня 2017 року на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся фінальний тур Першої Всеукраїнської студентської олімпіади з військової історії.

Про це "Історичній правді" повідомили на історичному факультеті КНУ ім. Т. Шевченка.

Участь у змаганнях взяли 16 студентів історичних спеціальностей І-ІV курсів, що представляли університети Кам'янця-Подільського, Києва, Львова, Миколаїва, Полтави, Харкова, Черкас та Чернівців.

І-й тур був дистанційним і передбачав написання есе на військово-історичну тематику, фінальний — вирішення тестових завдань з української та світової військово-політичної історії.

Історики Олексій Сокирко та Володимир Лободаєв відкрвають фінал олімпіади 

Учасники показали високий рівень знань, прагнення творчого і самостійного осмислення військового минулого. Для організаторів і журі Олімпіади це було справжнім святом спілкування однодумців.

Два перших місця посіли Володимир Ярич (Кам'янець-Подільський університет ім. І. Огієнка) та Ігор Лутчин (Львівський національний університет ім. І. Франка).

 Учасники олімпіади

Два других — Олександр Якібчук (Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича) та Богдан Дещенко (Київський національний університет ім. Т. Шевченка).

 Грамоти переможцям та призи

Три третіх — Юрій Гуз (Київський національний університет ім.Т.Шевченка), Владислав Каплієнко (Харківський національний університет ім. В. Каразіна) та Андрій Максимовський (Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Короленка).

 Переможці з деканом Іваном Патриляком

Призери та учасники Олімпіади отримали нагородні дипломи, сертифікати та книжкові подарунки, які вручив декан історичного факультету доктор історичних наук, професор Іван Патриляк.

 Справа наліво: Іван Патриляк, Олексій Сокирко, Володимир Лободаєв, Андрій Руккас

Партнерами олімпіади стали проект LIKBEZ. Історичний фронт, Національний військово-історичний музей і заслужений художник України Олексій Руденко.  

Організатори обіцяють проводити олімпіаду з військової історії регулярно.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.