Завершилася перша студентська олімпіада з військової історії. ФОТО

6 квітня 2017 року на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся фінальний тур Першої Всеукраїнської студентської олімпіади з військової історії.

Про це "Історичній правді" повідомили на історичному факультеті КНУ ім. Т. Шевченка.

Участь у змаганнях взяли 16 студентів історичних спеціальностей І-ІV курсів, що представляли університети Кам'янця-Подільського, Києва, Львова, Миколаїва, Полтави, Харкова, Черкас та Чернівців.

І-й тур був дистанційним і передбачав написання есе на військово-історичну тематику, фінальний — вирішення тестових завдань з української та світової військово-політичної історії.

Історики Олексій Сокирко та Володимир Лободаєв відкрвають фінал олімпіади 

Учасники показали високий рівень знань, прагнення творчого і самостійного осмислення військового минулого. Для організаторів і журі Олімпіади це було справжнім святом спілкування однодумців.

Два перших місця посіли Володимир Ярич (Кам'янець-Подільський університет ім. І. Огієнка) та Ігор Лутчин (Львівський національний університет ім. І. Франка).

 Учасники олімпіади

Два других — Олександр Якібчук (Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича) та Богдан Дещенко (Київський національний університет ім. Т. Шевченка).

 Грамоти переможцям та призи

Три третіх — Юрій Гуз (Київський національний університет ім.Т.Шевченка), Владислав Каплієнко (Харківський національний університет ім. В. Каразіна) та Андрій Максимовський (Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Короленка).

 Переможці з деканом Іваном Патриляком

Призери та учасники Олімпіади отримали нагородні дипломи, сертифікати та книжкові подарунки, які вручив декан історичного факультету доктор історичних наук, професор Іван Патриляк.

 Справа наліво: Іван Патриляк, Олексій Сокирко, Володимир Лободаєв, Андрій Руккас

Партнерами олімпіади стали проект LIKBEZ. Історичний фронт, Національний військово-історичний музей і заслужений художник України Олексій Руденко.  

Організатори обіцяють проводити олімпіаду з військової історії регулярно.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.