АНОНС: У Києві поговорять про кримськотатарську національну революцію 1917 року

8 квітня у Києві відбудеться лекція-діалог на тему "Кримськотатарська національна революція у 1917 році: під знаком ісламу та демократії".

Захід приурочено до століття проведення першого Всекримського мусульманського з’їзду, на якому було утворено керівну структуру першого періоду кримськотатарської національної революції та вперше в ісламському світі демократично обрано муфтія Криму.

"В долях українського і кримськотатарського народів чимало подібного. І у 2017 році, оголошеному в нашій країні роком Української революції, варто згадати про майже невідому широкому загалу і навіть науковцям революцію, яка відбувалась в межах сучасних кордонів України. Пізнання історії кримських татар допоможе нам краще зрозуміти як корінний народ Криму, а відтак України, так і зрештою українську політичну націю у всій її багатоманітності та єдності", — переконаний лектор, кандидат історичних наук, координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець.

 

Для заходу обрано символічне місце — Будинок Центральної Ради, у якому в 1917 році бували лідери кримськотатарського національного руху. 

8 квітня, субота, 14.00

Місце: Музей Української революції 1917-1921 років, Будинок вчителя (вул. Володимирська, 57). 

Організатори: Таврійська гуманітарна платформа та Ісламський культурний центр.

Вхід вільний.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.