Оголошено конкурс на посаду директора Архіву Інституту нацпам'яті

6 квітня Український інститут національної пам’яті оголосив конкурс на посаду керівника Галузевого державного архіву Інституту.

Саме сюди згідно ЗУ "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" передадуть архівну інформацію радянських спецслужб, яка сьогодні зберігається в архівах силових відомств.

Вимоги до кандидатів на посаду керівника такі:

- вища освіта;

- вільне володіння державною мовою;

- досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не менше трьох років.

Досвід роботи з архівними документами або носіями архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років буде перевагою.

Докладніше про вимоги та пакет документів, які мають подати кандидати на посаду керівника, можна прочитати на сайті Інституту за посиланням. Документи від кандидатів приймаються до 20 квітня 2017 року включно.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України Постановою від 21 грудня 2016 р. №1000 створив Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті для зберігання архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років.

"Інститут продовжує відстоювати політику відкритості у питанні доступу до архівів. Тому було прийнято рішення про проведення відкритого конкурсу на посаду керівника Архіву національної пам’яті, аби фахова комісія обрала і запропонувала найкращу кандидатуру з усіх охочих. Це має бути людина з досвідом роботи на керівних посадах, яка поділяє європейську практику відкриття архівів секретних спецслужб тоталітарних режимів та має власний проект розвитку Архіву", — наголосив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Ознайомитися з умовами проведення конкурсу можна за посиланням.

До складу конкурсної комісії увійшли відомі архівісти, колишні та нинішні очільники Укрдержархіву, керівники інститутів Національної академії наук України, представники громадськості:

- БАРАНОВА Тетяна Іванівна, Голова Державної архівної служби України (за згодою);

- БОРЯК Геннадій Володимирович, перший заступник Голови, Голова Державного комітету архівів України (2000-2006 роки), заступник директора Інституту історії України НАН України з наукової роботи, доктор історичних наук (за згодою);

- В’ЯТРОВИЧ Володимир Михайлович, Голова Українського інституту національної пам’яті;

- КУЛИК Ігор Михайлович, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам’яті;

- НОВОХАЦЬКИЙ Костянтин Євгенович, заступник Голови, перший заступник Голови Державного комітету архівів України (2000-2009 роки), позаштатний консультант Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України (за згодою);

- ПАПАКІН Георгій Володимирович, архівіст, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук (за згодою);

- РОЗКЛАДАЙ Ігор Євгенович, головний експерт груп "Політика національної пам’яті" та "Медіа реформа" Реанімаційного пакету реформ (за згодою).

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Такий крок допоможе глибше досліджувати минуле й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам — аналогам Українського інституту національної пам’яті.

За додатковою інформацією звертайтеся:

(098) 459-31-91, (044) 281-08-99 – Ігор Кулик, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.