Жертви комуністичних репресій зможуть отримати компенсацію за всі роки неволі

258 народних депутатів проголосували за зміни до закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", що стосуються впорядкування виплат жертвам політичних репресій.

Законопроект №1170, поданий Юрієм Шухевичем, ухвалили в першому читанні за основу, повідоляє "Дзеркало тижня".

Проект пропонує встановити виплати за кожен місяць усього періоду незаконного ув’язнення або примусового лікування у розмірі однієї мінімальної зарплати (на день виплати компенсації)

Також реабілітовані громадяни зможуть подавати заяви про компенсацію та повернення майна без обмеження будь-яким строком.

Підвищення пенсій реабілітованих осіб та членів їх родин планується уніфікувати та встановити до всіх пенсій (або інших соціальних виплат, які виплачуються замість пенсії) так, як і всім іншим категоріям пільговиків.

Відповідно до чинного закону, реабілітованим особам виплачується грошова компенсація лише за 75 місяців (6 років 3 місяці) незаконного позбавлення волі.  

Автори нового законопроекту зауважують, що ця стаття № 5 суперечить Конституції України. Є й інші норми, які на даний момент уже застаріли, оскільки чинний закон ухвалили ще 17 квітня 1991 року — за часів СРСР.

Нагадаємо, у квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила чотири закони, які називають "декомунізаційними". Це закони "Про правовий статус і вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті", "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" та "Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939—1945".


Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.