Французькі археологи знайшли невідоме давньоримське місто. ФОТО

Дослідники Національного інституту археологічних досліджень Франції знайшли залишки давньоримського міста.

Першими знахідками стали дві мозаїки на підлозі грандіозної будівлі римської архітектури в містечку Узес на півдні Франції, передає "Новое время".

Археологи відшукали 2000-літній комплекс споруд, стіни й підлога яких також містять розпис.

Очищення знайденої мозаїки. Фото: INRAP

"Ця мозаїка дуже вражає через свій великий розмір, схоронність і мотиви, які поєднують в собі класичні геометричні форми з зображеннями тварин. Цей вид складної мозаїчної мостової часто зустрічається в римському світі в 1-му і 2-му століттях нашої ери, але наша мозаїка була створена приблизно за 200 років до цього, так що це дивно", — пояснюють дослідники.

Раніше про це поселення вченим майже нічого не було відомо. Розкопки розпочалися в жовтні 2016 року, коли на місці в ході будівництва школи були виявлені стародавні будівлі під землею.

"До початку нашої роботи, ми знали, що там було римське місто під назвою Ucetia тільки тому, що його ім'я було згадано на стелі в Німі, поряд з 11 іншими назвами поселень в цьому регіоні", — розповідає Філіп Кейн з французького Національного інституту превентивних археологічних досліджень.

Зображення птаха на знайденої мозаїці. Фото: INRAP

Команда інституту протягом цього року продовжуватиме розкопки. Науковий звіт про виявлені артефакти також буде опубліковано протягом року, коли вони будуть належним чином проаналізовані й датовані.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.