Спецпроект

Єврейський монумент у Тернополі знову пошкодили. ФОТО

Вандали знову осквернили єврейський меморіал на околиці села Петриків поблизу Тернополя.

Про це повідомив голова єврейської громади Тернопільщини Ігор Банзерук, передає ZAXID.net.  Уранці пам’ятник облили невідомою маслянистою рідиною.

"Я звернувся до міліції, в СБУ, повідомив про це консула Ізраїлю в Україні Геннадія Поліщука, керівництву Всеукраїнської єврейської організації. Зараз збираємо громаду і будемо очищати пам'ятник від нечистот", – сказав Банзерук.

За його словами, за останні десять років такі акти вандалізму на могилі жертвам Голокосту були здійснені шість разів. Зловмисників так і не затримали.

Фото: Укрінформ

Раніше "Історична правда" повідомляла про атаку вандалів на пам'ятник 24 березня цього року. За кілька днів його відчистили активісти Спілки українського молоді.

Пам'ятний знак жертвам Голокосту розташований у Петриківцях Тернопільського району. У цих околицях під час Другої світової війни йшли масові розстріли євреїв з місцевого гетто, яке, за даними Наукового центру юдаїки та єврейського мистецтва ім. Ф. Петрякової, вважалося найбільшим в Галичині серед єврейських гетто.

На місці, де загинуло понад 5 тис. євреїв, у 1990-х встановлено меморіальний знак з написом: "В пам'ять святих мучеників-євреїв, жорстоко знищені нацистськими вбивцями і похованих тут".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.