АНОНС: У Києві презентують виставку "Втрачений світ" до 70-х роковин акції "Вісла"

У Національному музеї історії України представлять виставку "Втрачений світ", приурочено до 70-х роковин депортації українців у межах операції "Вісла".

У презентації візьмуть участь представники уряду, керівники Українського інституту національної пам’яті, Тернопільської ОДА та Національного музею історії України.

Від депортації до заборони вживати слово "українець". Спустошені землі.  Перерваний спадок. Загублені життя. Втрачений світ. Старовинні предмети одягу, писанки, дерев’яні скульптури, фоторепродукції дерев’яних храмів Лемківщини та інші експонати і розкажуть про унікальну культуру українців, що стали жертвою акції "Вісла".

Депортація українців та їх розпорошення по всій території північної та західної частини Польщі здійснювалась військами. Навмисно були спалені українські житла, зруйновано церкви та українські цвинтарі. За три місяці близько 150 тис. осіб втратили свою малу батьківщину. Україна ж втратила цілий пласт культури.

 

Виставка "Втрачений світ" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Національного музею історії України, Тернопільської ОДА та Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Нагадаємо, що акція "Вісла" (28 квітня – 29 липня 1947 року) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.

27 квітня, четвер, 13.00.

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2, Київ).

Організатори: Українськой інститут національної пам’яті, Національний музей історії України, Тернопільська ОДА та Тернопільський обласний краєзнавчий музей.

Вхід за квитками до музею.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.