Фігури двох жінок у загиблих Помпеях виявилися чоловіками. ФОТО

Дослідження двох фігур, знайдених в обіймах одне одного, показало, що це двоє чоловіків, а не жінки, як вважалося раніше.

Про це повідомляє The Telegraph. Два тіла, які обіймають одне одного, були знайдені під час дослідження загиблого від виверження вулкану Везувій давньоримського міста Помпеї і спершу дістали назву "Дві діви".

Однак під час дослідження, здійсненого на початку квітня 2017 року, науковці дійшли висновку, що це — двоє чоловіків.

"Ми завжди припускали, що це були дві жінки, як обійнялися. Але комп’ютерна аксіальна томографія та ДНК-аналіз показали, що то насправді чоловіки. Не можна сказати точно, чи були вони коханцями, але можна припустити, зважаючи на те, в якій позиції знайшли їхні тіла. Точно сказати важко", — говорить генеральний директор археологічного музею Помпеї Массімо Осанна (Massimo Osanna).

Фото: FOTONEWS / SPLASH NEWS / RENNA 

Останні два роки реставратори опрацьовували добре збережені гіпсові зліпки 86 жертв, які опинилися в пастці в Помпеях після смертоносного виверження Везувію у 79 році н. е.

Тисячі загинули, коли розплавлене каміння, вулканічний попіл та смертельні гази заполонили римське місто під час виверження, яке тривало два дні.

Тіла "Двох дів" були знайдені в Будинку Криптопортика під час розкопок, якими керував археолог Вітторіо Спінаццола (Vittorio Spinazzola) під час перебування на посаді керівника музею в Помпеях на початку ХХ ст.

Одне з двох тіл лежить під прямим кутом до іншого, поклавши йому голову на груди.

 Фото: FOTONEWS / SPLASH NEWS / RENNA

Усебічні антропологічні дослідження кісток і зубів пари показали, що один із них був молодим чоловіком віком біля 18 років, а другий — дорослим чоловіком, якому 20 років або більше.

Голова команди дослідників Помпеїв професор Стефано Ванакоре (Stefano Vanacore) заявив, що визначити характер стосунків між двома чоловіками неможливо.

"Коли було виявлено, що це не двоє дівчат, а чоловіки, деякі науковці припустили, що між ними міг бути емоційний взаємозв’язок. Але ми говоримо про гіпотезу, яку вже ніколи не можна буде перевірити", — пояснив він.

Фото: FOTONEWS / SPLASH NEWS / RENNA

Під час потужного виверження Везувія багато жертв було поховано під шарами попелу, який затвердів до стану пемзи (пористого вулканічного матеріалу) і зберіг їх тіла.

З часом м’які тканини тіл розклалися, і в ХІХ ст. археологи почали заливати утворені порожнини гіпсом. Коли гіпс затвердів, археологи зачистили пемзу навколо тіл, щоб отримати точні зліпки загиблих. Ці тіла й досліджує команда науковців сьогодні.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.