Фігури двох жінок у загиблих Помпеях виявилися чоловіками. ФОТО

Дослідження двох фігур, знайдених в обіймах одне одного, показало, що це двоє чоловіків, а не жінки, як вважалося раніше.

Про це повідомляє The Telegraph. Два тіла, які обіймають одне одного, були знайдені під час дослідження загиблого від виверження вулкану Везувій давньоримського міста Помпеї і спершу дістали назву "Дві діви".

Однак під час дослідження, здійсненого на початку квітня 2017 року, науковці дійшли висновку, що це — двоє чоловіків.

"Ми завжди припускали, що це були дві жінки, як обійнялися. Але комп’ютерна аксіальна томографія та ДНК-аналіз показали, що то насправді чоловіки. Не можна сказати точно, чи були вони коханцями, але можна припустити, зважаючи на те, в якій позиції знайшли їхні тіла. Точно сказати важко", — говорить генеральний директор археологічного музею Помпеї Массімо Осанна (Massimo Osanna).

Фото: FOTONEWS / SPLASH NEWS / RENNA 

Останні два роки реставратори опрацьовували добре збережені гіпсові зліпки 86 жертв, які опинилися в пастці в Помпеях після смертоносного виверження Везувію у 79 році н. е.

Тисячі загинули, коли розплавлене каміння, вулканічний попіл та смертельні гази заполонили римське місто під час виверження, яке тривало два дні.

Тіла "Двох дів" були знайдені в Будинку Криптопортика під час розкопок, якими керував археолог Вітторіо Спінаццола (Vittorio Spinazzola) під час перебування на посаді керівника музею в Помпеях на початку ХХ ст.

Одне з двох тіл лежить під прямим кутом до іншого, поклавши йому голову на груди.

 Фото: FOTONEWS / SPLASH NEWS / RENNA

Усебічні антропологічні дослідження кісток і зубів пари показали, що один із них був молодим чоловіком віком біля 18 років, а другий — дорослим чоловіком, якому 20 років або більше.

Голова команди дослідників Помпеїв професор Стефано Ванакоре (Stefano Vanacore) заявив, що визначити характер стосунків між двома чоловіками неможливо.

"Коли було виявлено, що це не двоє дівчат, а чоловіки, деякі науковці припустили, що між ними міг бути емоційний взаємозв’язок. Але ми говоримо про гіпотезу, яку вже ніколи не можна буде перевірити", — пояснив він.

Фото: FOTONEWS / SPLASH NEWS / RENNA

Під час потужного виверження Везувія багато жертв було поховано під шарами попелу, який затвердів до стану пемзи (пористого вулканічного матеріалу) і зберіг їх тіла.

З часом м’які тканини тіл розклалися, і в ХІХ ст. археологи почали заливати утворені порожнини гіпсом. Коли гіпс затвердів, археологи зачистили пемзу навколо тіл, щоб отримати точні зліпки загиблих. Ці тіла й досліджує команда науковців сьогодні.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.