АНОНС: Музей Майдану презентує у Львові виставку "ВІДВАЖНІ: наші Герої"

20 квітня Національний Музей Революції Гідності презентує у Львівській політехніці виставку "ВІДВАЖНІ: наші Герої"

Виставка "ВІДВАЖНІ: наші герої" присвячена поколінням борців за незалежність України від часу революції 1917–21 років до Революції Гідності.

Проект висвітлює образи борців за свободу, зокрема через показ революційного вбрання й атрибутики цього століття та минулого. Зусиллями низки партнерів втілено на сцені в динамічному показі та відзнято різні типажі борців доби Української Революції, Холодного Яру, Української повстанської армії, Революції на Граніті, Помаранчевої революції, Революції гідності. 

 

"Для нас важливо, що ця виставка буде експонуватися саме у Львівській політехніці. Адже сотні наших студентів і працівників були активними учасниками Революції на Граніті, Помаранчевої Революції та Революція Гідності. Випускник Юрій Вербицький став одним із першим у Небесній Сотні. Сподіваємося, що наша молодь, оглянувши виставку, надихнеться відвагою й утвердить власне розуміння гідності та честі", – зазначає професор Юрій Бобало, ректор Національного університету "Львівська політехніка".

"В умовах війни на Сході України варто частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Це символ Свободи. Саме тому, Революцію Гідності, протестний рух 2004 року можна вважати продовженням не лише Революції на граніті 1991 року, а й Української революції 1917–1921 років, визвольних змагань часів Першої та Другої світових війн і повоєння", – пояснює ідею виставки Ігор Пошивайло, директор Музею Революції Гідності. 

 

Експозиція складається з 6 модулів, на яких представлено художній реконструйований типаж певної революційної  епохи та монітор із демонстрацією спеціально виготовленого тематичного відеоролика кінохроніки, художніх колажів із архівних світлин і текстів. 

20 квітня, четвер, 14.00 

Місце: Національний університет "Львівська політехніка", корпус 1 (Львів, вул.  Карпінського, 2/4) 

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності; Національний університет "Львівська політехніка"; Студентське братство "Львівської політехніки". 

Партнери: Український інститут національної пам’яті; Український інститут історії моди; Військово-історичний клуб "Повстанець"; Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного.

Виставка діятиме щобудня з 8:30 до 17:00.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.