АНОНС: У Львові – розмова на тему "Операція "Вісла": як її оцінити сьогодні?"

19 квітня до 70-ї річниці операції "Вісла" у Львові відбудеться публічна дискусія під назвою "Операція "Вісла": як її оцінити сьогодні?"

У рамках проекту "Історичні діалоги" дискутуватимуть історик Роман Грицьків, голова Світової федерації українських лемківських об'єднань Софія Федина та дослідник депортації й активіст організації "Молода Лемківщина" Тарас Радь.

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

 

Під час розмови учасники заходу дискутуватимуть на теми:

- Операція "Вісла": "відплатна" акція чи послідовна політика?;

- Про що говорять ті, хто пережив депортацію?;

- Оцінка операції "Вісла" у контексті сучасного українсько-польського порозуміння;

- Депортоване населення і переселенці в сучасній Україні: Закерзоння, Крим, Донбас.

19 квітня, середа, 18.30

МІсце: книгарня "Є" (Львів, проспект Свободи, 7).

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

Операція "Вісла" (28 квітня – 28 липня 1947 року) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала в депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель

 --------

Читайте також:

"Остаточне вирішення української проблеми в Польщі"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.