У Ковелі на Волині знайшли масове поховання часів Другої світової. ВІДЕО

На Волині знайшли масове поховання часів Другої світової війни. Тут останки десятків тисяч розстріляних жертв війни.

Про це йдеться у сюжеті телеканалу 2+2, передає "ВолиньPost".

Масове поховання знайшли на Волині поблизу Ковеля. Тут, за свідченням істориків, у величезних братських могилах можуть бути поховані 11 тисяч радянських військовополонених та понад 10 тисяч мирного, переважно єврейського, населення.

Людські рештки виявили під час розробки піщаного кар’єру на околиці Ковеля. Науковці припускають, що це – найбільше так зване розстрільне поле.

Ексгумацією та перепохованням останків займатимуться пошукові місії "Відродження" та "Яхад". Після дослідження рештки планують перепоховати та спорудити меморіал.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.