На місці київського Леніна з'явиться інсталяція

На місці демонтованого пам'ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві зведуть проект "Ритуал природи" мексиканської художниці Іси Каррільйо.

На порожньому п'єдесталі від пам'ятника посадять живий розмарин. Рослини залишатимуться там з 3 по 17 травня, а потім їх роздадуть усім охочим, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Проект фінансуватиме фонд "Ізоляція".

Автор проекту мексиканська художниця Іса Каррільйо цим проектом пропонує звернутися до цілющих сил природи, "нейтралізувати ідеологічну напругу навколо постаменту" та запрошує містян до пошуку внутрішньої рівноваги та спокою.

 Фото: izolyatsia.org.ua 

"Ритуал природи" переміг у міжнародному конкурсі "Суспільна угода 2017" (лютий—березень 2017 року), яку проводили в "Ізоляції". За проект віддало свої голоси 38,5% відвідувачів

"Мені здається символічним, що за результатами народного голосування було обрано проект, який акцентував ідею очищення за допомогою природи складного у багатьох відношеннях місця, де за часів Другої світової війни стояла шибениця, а пізніше - пам'ятник Леніну. Цей вибір також свідчить і про те, що киянам бракує зелених зон у центрі міста", — зазначила куратор проекту "Суспільна угода 2017" Катерина Філюк.

Фото: izolyatsia.org.ua  

Нагадаємо, 8 грудня 2015 року активісти Євромайдану повалили пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка в Києві. Після того в Україні почалася серія стихійних повалень пам'ятнику вождю більшовиків ("Ленінопад").

Ухвалений у квітні 2015 року закон "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного режиму" зобов'язав демонтувати всі пам'ятники Леніну та іншим керівникам Компартії та СРСР.

Станом на січень 2017 року в Україні демонтовали 1320 пам'ятників Леніну. Нещодавно в м. Чопі на Закарпатті повалений пам'ятник Леніну продали на аукціоні за 254 тис грн.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.