На місці київського Леніна з'явиться інсталяція

На місці демонтованого пам'ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві зведуть проект "Ритуал природи" мексиканської художниці Іси Каррільйо.

На порожньому п'єдесталі від пам'ятника посадять живий розмарин. Рослини залишатимуться там з 3 по 17 травня, а потім їх роздадуть усім охочим, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Проект фінансуватиме фонд "Ізоляція".

Автор проекту мексиканська художниця Іса Каррільйо цим проектом пропонує звернутися до цілющих сил природи, "нейтралізувати ідеологічну напругу навколо постаменту" та запрошує містян до пошуку внутрішньої рівноваги та спокою.

 Фото: izolyatsia.org.ua 

"Ритуал природи" переміг у міжнародному конкурсі "Суспільна угода 2017" (лютий—березень 2017 року), яку проводили в "Ізоляції". За проект віддало свої голоси 38,5% відвідувачів

"Мені здається символічним, що за результатами народного голосування було обрано проект, який акцентував ідею очищення за допомогою природи складного у багатьох відношеннях місця, де за часів Другої світової війни стояла шибениця, а пізніше - пам'ятник Леніну. Цей вибір також свідчить і про те, що киянам бракує зелених зон у центрі міста", — зазначила куратор проекту "Суспільна угода 2017" Катерина Філюк.

Фото: izolyatsia.org.ua  

Нагадаємо, 8 грудня 2015 року активісти Євромайдану повалили пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка в Києві. Після того в Україні почалася серія стихійних повалень пам'ятнику вождю більшовиків ("Ленінопад").

Ухвалений у квітні 2015 року закон "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного режиму" зобов'язав демонтувати всі пам'ятники Леніну та іншим керівникам Компартії та СРСР.

Станом на січень 2017 року в Україні демонтовали 1320 пам'ятників Леніну. Нещодавно в м. Чопі на Закарпатті повалений пам'ятник Леніну продали на аукціоні за 254 тис грн.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.