Київські чиновники пояснили, чому досі не відчистили пам'ятник князю Володимиру. ДОПОВНЕНО

Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило, що реставраційні роботи пам'ятника Володимиру Великому в Києві заплановано на другий квартал 2017 року.

Це було зазначено у відповіді на звернення співробітниці Українського інституту національної пам'яті Олени Халімон, про що вона написала на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Як стало відомо з телефонної розмови з генеральним директором Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій Прокопенко І.В. з метою відновлення найстарішого скульптурного пам’ятника міста Києва та приведення його до належного стану заплановані ремонтно-реставраційні роботи на другий квартал 2017 року. Відповідно до технологічної картки виконання робіт відбуватиметься при температурному режимі не нижче 10°С", — йдеться у відповіді Управління.

Нагадаємо, у вересні 2016 року невідомі вандали облили фарбою пам'ятник руському князю Влодимиру Великому, що розташований на Володимирській горі в Києві. Це найстарший пам'ятник столиці. Від вересня того року й донедавна монумент стояв зі слідами вандалізму.

ДОПОВНЕНО: Як повідомила генеральний директор Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій Ірина Прокопенко, сліди червоної фарби з пам'ятника вже прибрали. Очікують "умов для вiдновлення пофарбування памятника".

Фото: Ірина Прокопенко

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.