Київські чиновники пояснили, чому досі не відчистили пам'ятник князю Володимиру. ДОПОВНЕНО

Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило, що реставраційні роботи пам'ятника Володимиру Великому в Києві заплановано на другий квартал 2017 року.

Це було зазначено у відповіді на звернення співробітниці Українського інституту національної пам'яті Олени Халімон, про що вона написала на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Як стало відомо з телефонної розмови з генеральним директором Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій Прокопенко І.В. з метою відновлення найстарішого скульптурного пам’ятника міста Києва та приведення його до належного стану заплановані ремонтно-реставраційні роботи на другий квартал 2017 року. Відповідно до технологічної картки виконання робіт відбуватиметься при температурному режимі не нижче 10°С", — йдеться у відповіді Управління.

Нагадаємо, у вересні 2016 року невідомі вандали облили фарбою пам'ятник руському князю Влодимиру Великому, що розташований на Володимирській горі в Києві. Це найстарший пам'ятник столиці. Від вересня того року й донедавна монумент стояв зі слідами вандалізму.

ДОПОВНЕНО: Як повідомила генеральний директор Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій Ірина Прокопенко, сліди червоної фарби з пам'ятника вже прибрали. Очікують "умов для вiдновлення пофарбування памятника".

Фото: Ірина Прокопенко

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.