Спецпроект

Відкрилася віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії". ФОТО

На сайті Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру розпочала роботу віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії".

Виставку створено за матеріалами мультимедійної експозиції, що діяла протягом 15 вересня – 27 листопада 2016 року в Музеї історії м. Києва до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру.

 

На сайті відтворено 13 експозицій, кожна з яких розкриває окрему тему історії злочину Бабиного Яру. ("Вступ німців до Києва", "Пожежі на Хрещатику", "Жертви Бабиного Яру", "Доля євреїв", "Доля українських націоналістів" тощо). Крім того, доступний пошук по базах даних жертв нацизму, розстріляних у Бабиному Яру.

Фото: Український інститут національної пам'яті 

Віртуальна виставка діє українською та англійською мовами. Автор і куратор проекту – Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету "Бабин Яр".

Фото: Український інститут національної пам'яті  

Проект реалізовано Музеєм історії м. Києва та Громадським комітетом "Бабин Яр" за підтримки Українського інституту національної пам’яті та канадської благодійної ініціативи "Українсько-єврейська зустріч", Всеукраїнської єврейської ради і Музеєм "Героїзм та Голокост", Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ", Національного музею історії України, Українського центру вивчення історії Голокосту, Центру дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Фундації імені Олега Ольжича.

Переглянути віртуальну вистаку можна за посиланням.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.