На Київщині вшанували учасників бою УПА з НКВД. ФОТО

30 березня у с. Мигалках Бородянського р-ну Київської обл. громадськість ушанувала бійців УПА загиблих у бою з частинами Внутрішніх військ НКВД в 1944 році.

Про це повідомляє ГалІнфо з посиланням на місцеве видання "Макарівські вісті".

Поблизу пам’ятного знака відбувся урочистий захід, на якому були присутні представники Бородянської районної ради, Пісківської об’єднаної територіальної громади, Національного корпусу Києво-Святошинського району, ГО "Єдність нації", ГО "Валькірія", військово-історичного клубу "Повстанець", історики, місцеві мешканці та ЗМІ.

Зі вступним словом виступила ініціатор зібрання історик, член ГО "Валькірія" (м. Боярка) Марина Мірзаєва, яка розповіла про перебіг бою у с. Мигалки між загонами УПА та НКВД.

історик, член ГО "Валькірія" (м. Боярка Київської обл.) Марина Мірзаєва

Захід відкривав "Марш націоналістів" у виконанні Катерини Овінової з Боярки. А на завершення всі присутні виконали Гімн України. Закінчився захід показовим виступом дітей з боярської школи "Шаблезуб" та покладанням квітів до пам’ятника.

Докладне дослідження цього бою читайте в матеріалі "ІП"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.