На Донеччині з'явиться проспект Олекси Тихого. МАПА

Міста Донецької області Слов'янськ, Краматорськ, Дружківку і Костянтинівку з'єднає проспект Олекси Тихого. Це буде найдовша вулиця в Україні.

Про це написав голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський у своєму "Фейсбуці".

За його словами, проект передбачає поетапне переймування відповідних вулиць в цих містах, які складають єдину агломерацію. Після перейменування всі вулиці складатимуть одне ціле. Проспект матиме довжину в 50 км і буде найдовшою вулицею в Україні. 

 

30 березня Костянтинівська міська рада перейменувала на проспект Олекси Тихого вул. Правобережну. Наразі залишилося три ділянки: одна в Краматорську і дві – у Слов'янську.

Нагадаємо, що Олекса Тихий (1927–1984) – український дисидент родом із Костянтинівського району Донецької обл., співзасновник Української Гельсінської групи. Засуджений сумарно на 22 роки ув'язнення в таборі. Помер у тюремній лікарні м. Перм.

Читайте також:

Життя і смерть Олекси Тихого

Пам'яті донеччинина Олекси Тихого

"Думки про рідний донецький край". Текст Тихого 1972 року

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.