У Німеччині знайшли оригінал Акта незалежності Литви. ФОТО

У дипломатичному архіві Німеччини 29 березня 2017 року було виявлено оригінал Акта про незалежність Литви від 16 лютого 1918 року литовською мовою.

Про це повідомляє Delfi.ru з посиланням на Baltic News Service.

"Поруч із німецьким варіантом у справі бул литовський варіант постанови зі всіма 20-ма явно оригінальними підписами", — сказав у коментарі BNS професор університету ім. Вітовта Великого Людас Мажиліс.

За його словами, аркуш був складений, що підтверджує, що його прислали поштою. Акт був підшитий у справу в березні. Мажиліс повідомив, що зайнятися пошуками акта його спонукало наближення сторіччя від цієї події.

 "Усерйоз і послідовно литовські науковці, ймовірно, недостатньо цікавилися цією німецькою лінією. Я вирішив з’ясувати, які в Німеччині є архіви, наскільки вони доступні. З’ясувалося, що жодних обмежень немає. Я написав електронний лист у Державний архів Німеччини, написав, що мене цікавить цей період і що саме мене цікавить. Я отримав список справ, у які варто зазирнути, що я й зробив. На це потрібно було лише два дні", — сказав Мажиліс.

Той самий Акт. Фото: Ambasados nuotr.

Акт 16 лютого – документ, який було складено й підписано Радою Литви під головуванням Йонаса Басанавічюса 16 лютого 1918 року у Вільнюсі.

У політичному архіві МЗС Німеччини акт зберігався у групі справ під назвою "Майбутнє балтійських провінцій: Литва".

За словами Мажиліса, у справі також знайдено акт про незалежність від 11 грудня 1917 року з 19-ма підписами. У цьому акті згадувалося про тісний союз між Литвою і Німеччиною.

"Ми раді, що саме в Німеччині, в архіві, вдалося знайти Акт 16 лютого. Я сподіваюся, це дасть додатковий імпульс для дослідження того пероіду. Це хороший подарунок до 100-ліття відновлення держави", —  сказав BNS посол Литви в Берліні Дейвідас Матульоніс.

Оригінал акта був переданий Басанавічюсу, але його ніколи не оголошували. Про місцезнаходження його дубліката нічого не було відомо з 1940 року, коли Литва була окупована СРСР. До 1940 р. він зберігався в архіві президентського палацу в Каунасі.  

Концерн MG Baltic Дарюса Моцкуса запропонував мільйон євро за оригінал Акта 16 лютого 1918 року.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.