До України повертається архів Ольжича

Особистий архів українського поета та політичного діяча Олега Ольжича, який нині зберігається у Канаді, буде передано Україні.

Про це Укрінформу повідомила невістка Олега Ольжича Ольга Кандиба, яка розпоряджається архівом. 

 Олег Ольжич

"Я подарувала архів Україні із тим, аби вона його зберігала.

Там є багато неопублікованого, є листування, особисті речі Ольжича, є його наукові праці - дуже багато різних речей, які, як я вважаю, належать українському народові та мусять бути експоновані", - сказала Ольга Кандиба.

Вона зазначила, що сподівається на розміщення архіву в Інституті літератури у Києві.

"Я думаю, що це буде архів Інституту літератури НАН України. Я вже говорила із головним хранителем цього архіву і те, що вони обіцяють, виглядає безпечно", - зазначила пані Кандиба.

Згоду перевести архів до України вже підтвердив міністр культури Євген Нищук, який саме перебував із візитом у Канаді. За його словами, йдеться про кілька ящиків документів.

Читайте також:

Олег Ольжич. Поет національного героїзму

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.