Держава профінансує зйомки фільму про батярів. ВІДЕО

Державне агентство України з питань кіно уклало з компанією "Ганзафільм" контракт про надання проекту "Шляхетні волоцюги" державної фінансової підтримки розміром 18 млн 582 тис. грн., що складає 50% загальної вартості виробництва.

Державне агентство України з питань кіно профінансує на 50% вирбництво фільму "Шляхетні волоцюги".

Про це повідомляє "Твоє місто". Компанія "Ганзафільм", яка зніматиме фільм, отримала 18 млн 582 тис. грн.

Режисером фільму є Олександр Березань, а продюсером — Геннадій Богук. Сценаристи — Тарас Боровок і Дмитро Наумов.

Фото: tvoemisto.tv

"Фільм розкриє колорит субкультури львівських батяр через їхню мову та пісні.  Вірність дружбі й готовність до самопожертви передаються сюжетом картини через низку комічних ситуацій. Глядач спостерігатиме трансформацію свідомості молодих людей від гульвіс до серйозних, зрілих особистостей з благородною метою в житті", — інформує прес-служба Держкіно.

За словами творців стрічки, "Шляхетні Волоцюги" є римейком польського комедійного мюзиклу "Włóczęgi" ("Волоцюги", "Бродяги") 1939 року, який знімався у Львові й став шедевром довоєнного кінематографу.

Локаціями для зйомок будуть Львів і Варшава. Анонсують, що знімальні майданчики фільму охоплять найатмосферніші місця — візитівки міста.

Презентація кінопроекту під час 9-го конкурсного відбору Держкіно: 

Довідка:

Батяри — субкультура, яка існувала у Львові в середині ХІХ — середині ХХ ст. Первісно батяри були дрібними злодіями й хуліганами. Згодом суть батярства змістилася з криміналу в бік авантюризму та різноманітних веселих витівок.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.