АНОНС: У Львові представлять книгу польських репортажів про Майдан та війну

30 березня у Львівському музеї історії відбудеться презентація книги репортажів відомої польської журналістки українського походження Марії Степан "Człowiek to człowiek, a śmierć to śmierć" ("Людина є людина, і смерть є смерть").

Марія Степан працює на польському громадському телеканалі TVР. За свої сюжети про життя поляків поза Польщею цього року отримала престижну телевізійну премію імені Мачея Плажинського.

Вона  була у центрі найважливіших подій Революції Гідності та в епіцентрі бойових дій АТО. У Києві, Краматорську, на місці  аварії збитого малайзійського "Боїнга" під Донецьком, в Криму, на полігоні поблизу Львова і на лінії фронту в Маріуполі. 

"Людина є людина, і смерть є смерть" — це книга репортажів  з України, написана, зокрема, з розповідей безпосередніх учасників подій. Книга, яка вийшла у світ у лютому 2016 року, стала зверненням до світової спільноти не забувати про країну, в якій триває війна, адже війна є ближче, ніж думає Європа.

Під час презентації можна буде придбати книгу.

 

Четвер, 30 березня, 16.30 

Місце: виставковий зал Львівського музею історії релігії (м. Львів, пл. Музейна, 1)

Контактна особа: директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць 0676730410

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.