Пошкоджений пам'ятник Голокосту в Тернополі відновлено. ФОТО

У неділю 26 березня активісти відчистили пам’яник жертвам Голокосту на околиці Тернополя, пошкоджений два дні до того.

Невідомі вандали намалювали на пам’ятнику загиблим євреям свастику й рунічну абревіатуру "СС".

Відновили зовнішній вигляд монумента представники Тернопільської міської організації Спілки Української молоді в Україні, передає "ГалІнфо".

Фото: ГалІнфо

 "Дуже сумно і прикро, що знаходячись в місці, де проживає чимала частина мешканців Тернополя, коли щодня по кілька разів люди пішки та на авто минають понівечений памятник — ніхто нічого не зробив. Мова не йде про політиків, депутатів по округу та іншу політичну та громадську "еліту" міста. Але мешканці району показали себе з не найкращого боку", — зазначила голова ТМО "СУМ в Україні" Леся Голик у коментарі для "ГалІнфо".

 Фото: ГалІнфо

"Троє дорослих людей, один юнак, 30 хвилин часу та кілька шматків кухонної дряпки для посуду. Ось і все, що було потрібно для малої справи, з великим значенням", — додала Леся Голик.

Фото: ГалІнфо

Нагадаємо, в п'ятницю, 24 березня, на пам'ятник євреям, загиблим під час Голокосту, в с. Петриків коло Тернополя здійснили напад вандали.

З початком цього року Україну захлеснула хвиля атак на пам'ятники. Зокрема, постраждали пам'ятники страченим нацистами польським професорам у Львові, меморіали в Гуті Пеняцькій та Підкамені, пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабиному Яру, а також пам'ятник Щорсу в Києві. 

Пам’ятник поетці Олені Телізі активісти відчистили від фарби вже за кілька годин після інциденту 18 березня.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.