Конкурс із популяризації історії Української революції для студентів від LIKБЕZу

Радіо Свобода та громадський просвітницький проект "LikБез. Історичний фронт" оголошують конкурс студентського популярного викладу про історію України – "Українська революція: свіжий погляд".

Акцент організатори роблять на популяризацію науки з метою пошуку молодих талановитих авторів для подальшої співпраці.

Умови конкурсу:

Допускаються студенти різних спеціалізацій, які вже мають досвід публікацій (історичного або іншого характеру) у газетах, Інтернет-ресурсах, участі у медіа-проектах.

Наявність наукових публікацій вітається, але не є обов’язковою. Головне: популярно, але достовірно.

Тематика конкурсу:

– доленосні моменти Української революції – чи могло бути інакше?

– через що і як сварилися українські лідери сто років тому?

– чому балтійські держави та Фінляндія сто років тому відстояли свою незалежність, а Україна – ні?

– як співвідносяться українські національно-визвольні змагання та російська громадянська війна?

– про що і як писала преса доби Української революції?

А також на інші актуальні теми пов’язані із Українською революцією 1917-1921 років.  

Роботи подаються до 1 червня 2017 р., результати оголошуються до 15 вересня 2017; твори-переможці публікуються на сайтах LikБез та Радіо Свобода.

Критерії конкурсу

Кожен учасник вже повинен мати публікації у якихось медіа або досвід участі у медіа-проектах до 22 березня 2017 р., про що окремо має зазначатися у поданій роботі.

На конкурс приймаються популярні тексти, написані легкою мовою, розраховані на широку аудиторію, але які не викличуть заперечень в експертного журі щодо використаних наукових фактів. Бажано цікаво і доступно окреслити певну історичну тему.

Не приймаються роботи, що мають акцентований ідеологічно-пропагандистський характер або спрямовані на міфологізацію чи перекручення історії. Також не приймаються роботи виключно краєзнавчого або біографічного характеру, бо бажано ширше бачення теми. Не приймаються роботи, які мають вторинний характер (взяті з рефератів або цілком переписані з книжок інших авторів).

Метою конкурсу є пошук творчих самостійних молодих авторів у жанрі якісної науково-популярної історичної літератури та історичної публіцистики, які мають амбіції реалізуватися у цьому жанрі. Можлива подальша співпраця з ініціаторами конкурсу.

Використання наукових робіт авторами є необхідним (з посиланням на них у кінці тексту) і є вагомим для журі, але організатори шукають підхід, який би давав відомим фактам цікаву інтерпретацію, опис, інтригу, важливі для широкого сприйняття.

Вимоги до оформлення робіт

Сама робота: стаття на умовному науково-популярному ресурсі на певну історичну тему з виразною назвою, обсягом не більше 10 тисяч знаків з пробілами. Бажані ілюстрації, розміщені у тексті, з підписами.

У кінці подається список використаної літератури, який не має бути формально великим, якщо це не постійна тема авторських досліджень (це тоді треба вказати). Може бути достатньо і 2-3 позицій як джерел фактичної інформації.

Уся робота подається в 1 файлі Word, який надсилається на адресу журі (kigal.nestor@gmail.com з темою: "на конкурс")

Журі складатиметься з журналістів – представників Радіо Свобода та експертів-істориків проекту LikБез. До останнього входять учені з Інституту історії України НАН України, історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, інших наукових та освітніх установ різних міст України.

Визначення переможців

Дипломами нагородять учасника, який посів перше місце, та трьох авторів найкращих робіт. Окрім відповідних грамот/дипломів/відзнак/подарунків переможець отримає додаткову стипендію на навчальний рік, а три інші – на семестр.

Переможні/кращі роботи будуть опубліковані організаторами конкурсу. Можлива подальша творча співпраця з найкращими авторами.

Докладніше про вимоги до робіт та інші умови конкурсу – на сайті проекту "LIKБЕZ".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.