СБУ підписала з істориками Меморандум про співпрацю в дослідженнях. ВІДЕО

Голова Служби безпеки України Василь Грицак підписав з науковцями Меморандум про співпрацю у дослідженні та відзначенні історичних подій державотворення України.

Головна мета документа ‒ об’єднати зусилля з метою неупередженого висвітлення подій, пов’язаних із боротьбою за державну незалежність України в різні періоди історії, передає офіційний сайт Служби.

Фото: Служба безпеки України

Крім того, учасники угоди прагнуть поглибити вивчення ролі і значення національних спецслужб у становленні незалежності, державного суверенітету і територіальної цілісності нашої країни, захисту її національних інтересів, утвердженні України у світовому просторі тощо.

"Започаткування циклу досліджень з історії українських безпекових традицій сьогодні як ніколи логічне і вписується у загальну систему оновлення Служби безпеки України. Її реформування та перетворення у потужний інструмент гарантування національної державності", ‒ наголосив Василь Грицак.

Він додав, що розкриття невідомих аспектів діяльності українських спецслужб сьогодні є дієвою контрпропагандою інформаційним атакам Кремля, спрямованим на заперечення статусу України, як країни з давнім історичним корінням.

"Зберігаючи і примножуючи кращі історичні безпекові традиції, ми завжди матимемо гідну національну спецслужбу – Службу безпеки України – здатну давати адекватну відповідь загрозам і викликам, що постають перед Українською державою", ‒ переконаний очільник СБУ.

Також документ підписали голова Громадської ради з питань оновлення Служби безпеки України Ярослав Антоняк, директор історико-етнографічного музею "Козацькі землі України" Володимир Недяк, голова Національної спілки письменників Михайло Сидоржевський, член Української Гельсінської Групи, правозахисник Василь Овсієнко, директор Інституту історії України Валерій Смолій, директор Інституту літератури Микола Жулинський, директор Інституту держави і права Юрій Шемшученко, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Наталя Маковська та директор Центрального державного кінофотофоноархіва України Владислав Берковський.

Фото: Служба безпеки України

Меморандум відкритий для приєднання до нього всіх науковців, експертів, викладачів та студентів, представників громадськості, діячів культури та мистецтва України, які поділяють необхідність популяризації історії національних спецслужб на різних етапах боротьби за становлення та зміцнення Української державності.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.