СБУ підписала з істориками Меморандум про співпрацю в дослідженнях. ВІДЕО

Голова Служби безпеки України Василь Грицак підписав з науковцями Меморандум про співпрацю у дослідженні та відзначенні історичних подій державотворення України.

Головна мета документа ‒ об’єднати зусилля з метою неупередженого висвітлення подій, пов’язаних із боротьбою за державну незалежність України в різні періоди історії, передає офіційний сайт Служби.

Фото: Служба безпеки України

Крім того, учасники угоди прагнуть поглибити вивчення ролі і значення національних спецслужб у становленні незалежності, державного суверенітету і територіальної цілісності нашої країни, захисту її національних інтересів, утвердженні України у світовому просторі тощо.

"Започаткування циклу досліджень з історії українських безпекових традицій сьогодні як ніколи логічне і вписується у загальну систему оновлення Служби безпеки України. Її реформування та перетворення у потужний інструмент гарантування національної державності", ‒ наголосив Василь Грицак.

Він додав, що розкриття невідомих аспектів діяльності українських спецслужб сьогодні є дієвою контрпропагандою інформаційним атакам Кремля, спрямованим на заперечення статусу України, як країни з давнім історичним корінням.

"Зберігаючи і примножуючи кращі історичні безпекові традиції, ми завжди матимемо гідну національну спецслужбу – Службу безпеки України – здатну давати адекватну відповідь загрозам і викликам, що постають перед Українською державою", ‒ переконаний очільник СБУ.

Також документ підписали голова Громадської ради з питань оновлення Служби безпеки України Ярослав Антоняк, директор історико-етнографічного музею "Козацькі землі України" Володимир Недяк, голова Національної спілки письменників Михайло Сидоржевський, член Української Гельсінської Групи, правозахисник Василь Овсієнко, директор Інституту історії України Валерій Смолій, директор Інституту літератури Микола Жулинський, директор Інституту держави і права Юрій Шемшученко, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Наталя Маковська та директор Центрального державного кінофотофоноархіва України Владислав Берковський.

Фото: Служба безпеки України

Меморандум відкритий для приєднання до нього всіх науковців, експертів, викладачів та студентів, представників громадськості, діячів культури та мистецтва України, які поділяють необхідність популяризації історії національних спецслужб на різних етапах боротьби за становлення та зміцнення Української державності.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.