Листівки та звернення початку Української революції 1917 р. оприлюднено в Е-архіві. СКАНИ

Галузевий державний архів СБУ спільно з Центром досліджень визвольного руху оприлюднив онлайн листівки, звернення та газети першого місяця Української революції 1917 р.

"У перше, Украінський тридцятиміліонний Народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто Ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш сам собі кувати кращу долю", — такими словами представники Української центральної ради звертались до українців у березні 1917 року (орфографію збережено). Відтепер ці та інші інформаційні матеріали початку Української революції доступні на Електронному архіві визвольного руху.

 

"Відозви яскраво ілюструють настрої українських революціонерів березня 1917 р., які дивилися на майбутнє крізь "рожеві окуляри" та сподівалися на можливість існування вільної України в складі федеративної демократичної Росії, — говорить директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут. — Подальша історія показала, що ні в рамках демократичної, ні будь-якої іншої Російської держави, вільна Україна існувати не могла. Яскравим підтвердженням цього факту є й те, що листівки та газети Центральної Ради зберігалися раніше в архівах НКВД-КҐБ як таємні матеріали".

Серед оприлюднених на Е-архіві матеріалів є також примірник газети "Вісти з Української Центральної Ради у Київі" № 2 від 21 березня 1917 р. та перший випуск вісника Київського українського студентства "Стерно" від 24 березня 1917 р.

Також оприлюднено відозву професора Михайла Грушевського до українців — професорів і викладачів вищих шкіл, відозви Головної української студентської ради до українського студентства та примірники програми з’їзду українських професорів і вчителів у Києві, запланованого на 5 квітня 1917 р.

Ознайомитися з усіма архівними документами можна на сайті Е-врхів за посиланнямРаніше на Е-архіві оприлюднили колекцію матеріалів про Михайла Грушевського з архівів КҐБ.

Нагадаємо, 2017 Указом Президента оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років.

 

Довідка:

Українська революція 1917—1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Основні етапи революції: діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів (березень 1917 — квітень 1918), правління гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня — 14 грудня 1918) та встановлення влади Директорії УНР, розгортання та придушення масштабного повстанського руху (грудень 1918 — листопад 1921).

Попри те, що до середини 1920-х років усі землі сучасної України опинилися під владою чотирьох держав, питання єдності української нації вже ніколи не ставилося під сумнів. Саме під час Української революції було проголошено незалежність України, продемонстровано можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу.

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізовується спільно Центром досліджень визвольного руху, Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм "Тюрма на Лонцького" за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам’яті та Національного університету "Києво-Могилянська академія". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23981 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.