В четвер у Києві вшанують батька столичної математики

16 березня на Лук'янівському цвинтарі-заповіднику відбудеться акція з ушанування пам’яті одного з корифеїв вітчизняної математики Василя Єрмакова.

Про це ІП повідомили в Київському математичному товаристві.

Вшанування відбудеться на Лук’янівському цивільному кладовищі в Києві (вул. Дорогожицька, 7, найближча станція метро - "Дорогожичі").

Урочисті заходи розпочнуться в четвер, 16 березня 2017 року учасників — о 15:00 біля входу на кладовище. Орієнтовне завершення — близько 16:00.

Організатори — Київське математичне товариство і Державний історико-меморіальний
Лук’янівський заповідник — запрошують усіх охочих взяти участь в урочистостях. І нагадують, що 16 березня минає 95 років від дня смерті видатного українського математика.

Наразі анонсована участь представників Інституту математики НАН, НТТУ КПІ ім.Сікорського, КНУ ім.Шевченка, НПУ ім. Драгоманова та інших навчальних і наукових закладів Києва.

Після завершення офіційної частини планується відвідування могил інших науковців і педагогів, похованих на Лук’янівському кладовищі: академіків Дмитра Граве і Георгія Пфейффера (директорів профільного Інституту АН УРСР), професорів Георгія Де-Метца, Павла Долгушина і Клавдії Латишевої.

Від ІП: на цьому кладовищі поховані десятки видатних українців, серед них — історик Микола Василенко, льотчик Петро Нестеров, перший ректор Київської консерваторії Володимир Пухальський, терапевт Микола Стражеско, художник-академік Федір Кричевський, перший предстоятель УАПЦ Василь Липківський.

Василь ЄРМАКОВ (1845 - 1922) — доктор чистої математики, професор Київського університету, член-кореспондент Петербурзької академії наук. Один із засновників Київського фізико-математичного товариства у 1889 році.

Викладання математичних дисциплін і наукових розробок у Київському університеті значною мірою завдячує діяльності Єрмакова.

Основні праці стосуються теорії рядів, теорії диференціальних рівнянь, варіаційного числення, теорії спеціальних функцій. На його честь названо оригінальну ознаку збіжності рядів (ознака Єрмакова) і спеціальні системи звичайних диференціальних рівнянь (системи Єрмакова).

Викладав математику в Київському університеті, Київському політехнічному інституті, на Вищих жіночих курсах. Засновник і редактор єдиного в Російській імперії науково-популярного математичного журналу — "Журнал элементарной математики".

Похований на Лук’янівському цвинтарі (ділянка № 21, ряд 11, місце 11) без пам'ятника, тільки зі скромною табличкою. У 2012 році Лук'янівський заповідник спільним коштом київських математиків встановив пам’ятник на могилі науковця.

Лук’янівський цвинтар — один з найстаріших у Києві. Тут спочивають представники козацьких родів, видатні українські лікарі, вчені, композитори, актори, художники, а також жертви терору 30-х років ХХ ст. Від 1994 року — Державний історико-меморіальний заповідник.

Київське математичне товариствогромадська організація, завданнями якої є сприяти розвитку математики, координації наукових досліджень у Києві, підтримувати традиції українських математичних шкіл та популяризувати їхні досягнення. Є нащадком аналогічних товариств, що існували в Києві раніше.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.