Польща вимагає екстрадиції українця за звинуваченням у воєнних злочинах. ФОТО

Польський Інститут національної пам’яті домагається екстрадиції та арешту американського українця, звинуваченого в нацистських злочинах проти поляків під час Другої світової війни.

13 березня прокурор Люблінського відділу комісії розслідування злочинів проти польської нації ІНП Роберт Яніцький подав до районного суду Люблін-Захід клопотання про арешт громадянина США Майкла К., йдеться в повідомленні на сайті ІНП.

"23 липня 1944 року як командир роти Українського легіону самооборони на німецький службі він наказав підлеглим знищити мешканців села Хланьов, колоній Хланьов і Владиславін, а будівлі спалити", — впевнена сторона звинувачення.

Братська могила поляків с. Хланьов, загиблих внаслідок нападу есесівського Українського легіону самооборони. Фото 19 липня 2013 року. "Associated Press" виявило свідчення, що особою, що видала наказ про напад, був командир сотні Михайло Каркоць. Це суперечить позиції родини Каркоця, яка твердить, що він до цього непричетний. Фото: Star Tribune

На думку польських слідчих, тоді солдати УЛС убили 44-х цивільних поляків та спалили їх будинки.

Як пише американське видання "Star Tribune", "Майкл К." — це Михайло Каркоць (Michael Karkoc), 98 років, що проживає в м. Міннеаполіс.  

Родина Махайла Каркоця заперечує будь-яку причетність його до воєнних злочинів. Син Каркоця Андрій обурений ситуацією.

Михайло Каркоць у себе вдома в Міннеаполісі, штат Міннесота, 23 травня 2014 року. Фото: Star Tribune 

Він стреджує, що батько, навпаки, боровся проти нацистів у лавах легіону самооборони.  

"Це так образливо, — сказав він у коментарі "Star Tribune". — Те, що той, хто боровся проти нацистів, може стати воєнним злочинцем, поза моїм розумінням".

Петиція про Натуралізацію Михайла Каркоця. Фото: uk.wikipedia.org

За його словами, в 2002 році Михайло Каркоць профінансував в Україні спорудження пам’ятника на честь 12 учасників Легіону самооборону, які загинули від рук нацистів, коли ті викрили їх підпільну діяльність.

Імовірно, йдеться про частину вояків легіону, які 11 березня 1945 року намагалися перейти на бік югославських четників.   

Подружжя Надія і Михайло Каркоці, 1982 рік. Фото: Star Tribune

Сам Михайло Каркоць не заперечував своєї служби в лавах Українського легіону самооборони під псевдо "Вовк". 2002 року вийшла його книга спогадів "Від Вороніжа до Українського легіону самооборони".

Вперше звинувачення у службі в СС на адресу Каркоця пролунали в 2013 році у розслідуванні "Associated Press". Притягти до відповідальності за воєнні злочини Каркоця намагалася влада Німеччини в 2014 році. Однак тоді його визнали недостатньо здоровим через хворобу Альцгеймера, аби постати перед судом.

Михайло Каркоць у молодості. Фото: Star Tribune

Якщо цього разу обвинувачення буде доведене, Каркоцю загрожує довічне ув’язнення.

Перш ніж Польща зможе подати запит на екстрадицію Каркоця, американські посадовці повинні будуть висунути йому звинувачення. Після цього польський запит спрямують у Державний департамент, а відтак — у Департамент юстиції, який домагатиметься арешту Каркоця.

Далі федеральний магістратський суддя верифікує особу підозрюваного та устійнить обґрунтованість польского звинувачення.

У разі, якщо суд задовольнить клопотання, Польща матиме звинувачення, необхідні для вимоги екстрадиції підозрюваного, заявив прокурор Яніцький агенції "Associated Press".

Нині Михайло Каркоць страждає на слабоумство й проживає в закладі для проживання з доглядом.

ДОВІДКА:

Український легіон самооборони (31-й батальйон СД) — військове формування з українців, переважно членів ОУН(м), яке утворилося у вересні 1943 року для боротьби проти радянських, польських партизанів, і УПА.

Спершу батальйон діяв на Волині, далі на Холмщині. У серпні—жовтні 1944 року УЛС входив до складу корпусної групи обер-групенфюрера СС фон дем Баха, яка боролася з Варшавським повстанням. Навесні 1945 року УЛС приєднали до Української національної армії (екс-дивізії військ СС "Галичина").

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.