Польща вимагає екстрадиції українця за звинуваченням у воєнних злочинах. ФОТО

Польський Інститут національної пам’яті домагається екстрадиції та арешту американського українця, звинуваченого в нацистських злочинах проти поляків під час Другої світової війни.

13 березня прокурор Люблінського відділу комісії розслідування злочинів проти польської нації ІНП Роберт Яніцький подав до районного суду Люблін-Захід клопотання про арешт громадянина США Майкла К., йдеться в повідомленні на сайті ІНП.

"23 липня 1944 року як командир роти Українського легіону самооборони на німецький службі він наказав підлеглим знищити мешканців села Хланьов, колоній Хланьов і Владиславін, а будівлі спалити", — впевнена сторона звинувачення.

Братська могила поляків с. Хланьов, загиблих внаслідок нападу есесівського Українського легіону самооборони. Фото 19 липня 2013 року. "Associated Press" виявило свідчення, що особою, що видала наказ про напад, був командир сотні Михайло Каркоць. Це суперечить позиції родини Каркоця, яка твердить, що він до цього непричетний. Фото: Star Tribune

На думку польських слідчих, тоді солдати УЛС убили 44-х цивільних поляків та спалили їх будинки.

Як пише американське видання "Star Tribune", "Майкл К." — це Михайло Каркоць (Michael Karkoc), 98 років, що проживає в м. Міннеаполіс.  

Родина Махайла Каркоця заперечує будь-яку причетність його до воєнних злочинів. Син Каркоця Андрій обурений ситуацією.

Михайло Каркоць у себе вдома в Міннеаполісі, штат Міннесота, 23 травня 2014 року. Фото: Star Tribune 

Він стреджує, що батько, навпаки, боровся проти нацистів у лавах легіону самооборони.  

"Це так образливо, — сказав він у коментарі "Star Tribune". — Те, що той, хто боровся проти нацистів, може стати воєнним злочинцем, поза моїм розумінням".

Петиція про Натуралізацію Михайла Каркоця. Фото: uk.wikipedia.org

За його словами, в 2002 році Михайло Каркоць профінансував в Україні спорудження пам’ятника на честь 12 учасників Легіону самооборону, які загинули від рук нацистів, коли ті викрили їх підпільну діяльність.

Імовірно, йдеться про частину вояків легіону, які 11 березня 1945 року намагалися перейти на бік югославських четників.   

Подружжя Надія і Михайло Каркоці, 1982 рік. Фото: Star Tribune

Сам Михайло Каркоць не заперечував своєї служби в лавах Українського легіону самооборони під псевдо "Вовк". 2002 року вийшла його книга спогадів "Від Вороніжа до Українського легіону самооборони".

Вперше звинувачення у службі в СС на адресу Каркоця пролунали в 2013 році у розслідуванні "Associated Press". Притягти до відповідальності за воєнні злочини Каркоця намагалася влада Німеччини в 2014 році. Однак тоді його визнали недостатньо здоровим через хворобу Альцгеймера, аби постати перед судом.

Михайло Каркоць у молодості. Фото: Star Tribune

Якщо цього разу обвинувачення буде доведене, Каркоцю загрожує довічне ув’язнення.

Перш ніж Польща зможе подати запит на екстрадицію Каркоця, американські посадовці повинні будуть висунути йому звинувачення. Після цього польський запит спрямують у Державний департамент, а відтак — у Департамент юстиції, який домагатиметься арешту Каркоця.

Далі федеральний магістратський суддя верифікує особу підозрюваного та устійнить обґрунтованість польского звинувачення.

У разі, якщо суд задовольнить клопотання, Польща матиме звинувачення, необхідні для вимоги екстрадиції підозрюваного, заявив прокурор Яніцький агенції "Associated Press".

Нині Михайло Каркоць страждає на слабоумство й проживає в закладі для проживання з доглядом.

ДОВІДКА:

Український легіон самооборони (31-й батальйон СД) — військове формування з українців, переважно членів ОУН(м), яке утворилося у вересні 1943 року для боротьби проти радянських, польських партизанів, і УПА.

Спершу батальйон діяв на Волині, далі на Холмщині. У серпні—жовтні 1944 року УЛС входив до складу корпусної групи обер-групенфюрера СС фон дем Баха, яка боролася з Варшавським повстанням. Навесні 1945 року УЛС приєднали до Української національної армії (екс-дивізії військ СС "Галичина").

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.