Спецпроект

Яд-Вашем уточнив статистику Праведників. Українців побільшало

На сайті меморіального комплексу історії Голокосту Яд-Вашем оновилися дані про відомих Праведників народів світу станом на 1 січня 2017 року.

Згідно з оновленою статистикою, вихідців з України, які удостоїлися звання Праведника народів світу, налічується 2573 особи. Це на 29 людей більше, ніж за даними на початок 2016 року.

Працівники "Яд-Вашем" нагадують, що дані сайта відображають лише ті випадки рятування євреїв, про які відомо меморіалу. Насправді, загальна їх кількість більша.

"Іноді ті, хто пережив Шоа, не можуть змусити себе  подумки повернутися до болючого минулого і тому не повідомляють про своїх рятівників. Інші взагалі не знають про існування програми чи не мають змоги звернутися до Яд-Вашем… На жаль, нерідко врятовані вже померли, й немає нікого, хто міг би надати інформацію", — зазначено на сайті установи.

Праведник народів світу — почесне звання, яке Держава Ізраїль надає неєвреям, які ризикували життям під час Голокосту для порятунку євреїв від нацистського геноциду.  

За останніми даними, Праведниками визнано 26 513 осіб із 51 країни світу.

Усі матеріали "Історичної правди" за темою "Голокост"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.