Як УПА воювали з нацистами: опублікували документи спецслужб. СКАНИ

До річниці першого бою УПА — бою з нацистами — у вільний доступ виклали колекцію документів. 61 документ відображає збройне та інформаційне протистояння між німецькими окупантами та Українською повстанською армією і підпіллям Організації українських націоналістів.

Колекцію підготували Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ та опублікували на Е-архіві визвольного руху. Її публікація є частиною національної інформаційної кампанії "УПА — відповідь нескореного народу".

З 7 на 8 лютого 1943 року — у місті Володимирець на Рівненщині відбувся перший бій УПА. Це — бій з німецьким військом. Сотня Григорія Перегіняка — "Коробки" атакувала німецький гарнізон.

Колекція документів містить біля 20 оригінальних бойових звітів про збройні зіткнення з нацистами: засідки на колони, напади на гарнізони та важливі об’єкти інфраструктури, бої з каральними експедиціями тощо.

Наприклад, є звіт, що докладно описує напад на окружний центр м. Камінь-Каширський 19 серпня 1943 р. – одну з найуспішніших операцій УПА. Тоді повстанці розгромили залогу, вбивгши до 100 німецьких солдатів і поліцаїв, захопили великі трофеї.

Перша сторінка звіту про напад УПА на м. Камінь-Каширський

Як розповів один з упорядників колекції, історик Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун, у документах можна прочитати про бої з німецькими окупантами не тільки на теренах Західної України, але й на Житомирщині, Київщині та Хмельниччині й Вінничині. Звіти про рейди сотень і куренів "Гордієнка",  "Лева", "Бистрого" і "Саблюка" влітку 1943 р. та на зламі 1943—1944 рр. рясніють запеклими сутичками з окупантами на центральноукраїнських землях.  

"Діяльність УПА досягала таких масштабів, що окупанти не могли не реагувати на неї. У колекції міститься переклад наказу командувача СС і поліції генеральної округи "Волині та Поділля" Вільгельма Гюнтера. Ч. 41 від 7 червня 1943 р. У ньому окупаційний посадовець наказує знищити "національні заворушення" та роздає конкретні розпорядження німецьким каральним підрозділам про те, як діяти проти УПА", — розповів історик.

Поруч із військовими силами німецькі окупанти застосовували пропагандистський апарат. У колекції представлено 10 найпоказовіших німецьких листівок, спрямованих проти українських націоналістів. У них нацисти обзивали українських повстанців бандитами, вбивцями та грабіжниками та звинувачували в роботі на СРСР і світове єврейство.

Німецька листівка, спрямована проти ОУН

Водночас тут можна знайти і інформаційні антинацистські матеріали УПА: "Наш шлях не веде ані до Берліна, ані до Москви!", "Що ми закидаємо німцям", "На скін гітлерівських загарбників!" та ін.

Цікавими є також матеріали із архівних кримінальних справ Управління Служби безпеки в Рівненській області. Наприклад, у кримінальній справі Самчука Сергія Мойсейовича — станичного сіл Малий і Великий Жолудськ Рівненської області — він розповідає про вишколи перших вояків УПА.

"У документах йдеться, що перші вишколи упівців тривали близько двох тижнів. Там вони вивчали географію, відносини інших держав із Україною. Крім цього була стройова підготовка та навчання стрільби із ручної зброї", — розповів один з упорядників колекції, історик Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак.

Загалом у Колекцію увійшли документи з Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Архіву управління СБУ у Рівненській області та і Архіву Центру досліджень визвольного руху.

Переглянути документи можна на Е-архіві визвольного руху за посиланням.

Нагадаємо, 8 лютого 2017 р. в Українському інституті національної пам'яті оголосили про початок інформаційної кампанії до 75 річниці створення УПА "УПА — відповідь нескореного народу". Впродовж року заплановано висвітлити інформацію про головні фронти боротьби УПА — антинацистський та антикомуністичний, про що розкажуть виставки та міжнародна наукова конференція.

Інститут також бере участь в підготовці нового законопроекту про реабілітацію жертв політичних репресій. Державне агентство України з питань кіно планує провести спеціальний кінофестиваль.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.