Пам’ятник Олені Телізі урочисто відкрили. ФОТО

Мер Києва Віталій Кличко відкрив пам'ятник учасниці ОУН(м), поетесі Олені Телізі на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на прес-службу КМДА. На урочистостях були присутні представники уряду, духовенства та київська громадьскість.

"Сьогодні ми вшановуємо пам'ять та відкриваємо пам'ятник громадсько-політичному діячу, учасниці українського визвольного руху, поетесі Олені Телізі. І в її особі ми вшановуємо усіх українських патріотів, які боролися і віддали свої життя за незалежну Україну", — підкреслив Кличко.

Міський голова зазначив, що пам'ятник встановлений коштом столичної  громади, і його вартість — близько 8 млн гривень.

 Фото: Олег Слабоспицький

"І хочу запевнити: зобов’язання, яке взяв на себе як мер Києва, я маю намір виконати. Тут за кілька років буде зведений Меморіал пам’яті жертв Бабиного Яру. Пам’яті всіх безневинно загиблих, — розповів Кличко. — Ми працюємо над концепцією меморіалу, над збором коштів благодійників на його спорудження. І історичну пам’ять про трагедію світового масштабу буде вшановано і збережено", — наголосив він.

Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.