АНОНС: Вечір пам’яті Номана Челебіджихана в Києві

У Києві відбудеться вечір памяті видатного кримськотатарського політичного та державного діяча Номана Челебіджихана.

 

У програмі:
— виступ з вітальною промовою голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова;
— виступи про життя та творчість Н. Челебіджихана відомого кримськотатарського історика Гульнари Бекірової та незалежного дослідника і громадського діяча Юрія Косенка; 
— українські переклади поезій Н. Челебіджихана у виконанні акторської молоді;
— виступ дитячого творчого колективу освітнього центру "Кримська родина".

ДОВІДКА:

Номан Челебіджихан (1885—1918) — видатний кримськотатарський літератор, автор слів національного гімну кримських татар, релігійний, громадський та політичний діяч.

Стояв біля витоків першого Курултаю (представницького органу) та національного відродження кримськотатарського народу в 1917—1918 роках.  23 лютого 1918 року  Номана Челебіджихана закатували російсько-більшовицькі окупанти Криму, а його тіло викинули в море.

Четвер, 23 лютого, 16:00.

Місце: Національний музей літератури України (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 11).

Вхід вільний.

Читайте також:

Я поклявся: до 130-річчя з дня народження Номана Челебіджихана

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.